Притча: про сліпого і безногого
У нас все вийде, якщо ми будемо допомагати один одному. Фото: wallpapers.99px.ru
Посеред дороги протікав струмок. Містка через нього не було, але всюди лежали великі камені, за якими люди спритно перебиралися на інший берег. Що було робити? Безногий не міг переступати з каменя на камінь, а сліпий не бачив, куди поставити ногу.
Думали вони, думали, і нарешті, вирішили. Сліпий посадив безногого собі на плечі, замінивши йому собою відсутні ноги, а безногий вказував сліпому, куди йти, замінивши собою його очі. Так і переправилися вони через струмок і змогли продовжити шлях до монастиря.
Важко буває людині переправитися через зло і неправду до Божого, християнського життя. Але у нас все вийде, якщо ми будемо допомагати один одному, як ті сліпий і безногий.
Читайте також
Братства: мережева структура проти імперії
У 1596 році православ'я в Україні оголосили «мертвим». Але поки еліти йшли до костелів, прості міщани створили структуру, яка переграла імперію та єзуїтів.
Анатомія сорому: чому фреска Мазаччо передає біль
Перед нами образ, який розділив історію на «до» і «після». Фреска Мазаччо – це не просто мистецтво, це дзеркало нашої катастрофи.
Дерев'яний дзвін: чому стук била сьогодні звучить гучніше бронзи
Той, хто звик до мідного пафосу, навряд чи зрозуміє цей сухий стук. Але саме він скликав людей до Ковчега. Історія била – виклик сучасній епосі.
Гнів і тиша: який погляд зустріне нас наприкінці часів?
Ми стоїмо перед двома безоднями: лютим вихором Мікеланджело і лагідним поглядом преподобного Андрія. Два лики Христа – дві правди, які ми шукаємо у вогні випробувань
Як жменя пшениці перемогла імператора: Їстівний маніфест проти смерті
Перед нами страва з коливом – варена пшениця з медом. Проста каша? Ні. Це документ опору, написаний зерном замість чорнила.
Священне визнання в коханні: Що прославляється в «Пісні пісень»
У цій біблійній книзі жодного разу не згадується ім'я Бога. Натомість там – поцілунки, обійми, описи оголеного тіла. Рабини сперечалися, чи не викинути її з Писання. А ченці читали її як молитву.