Звинувачення у бік священнослужителя УПЦ у селі Вербичне – політичний наклеп

Очільника громади УПЦ села Вербичне Турійського району, настоятеля сільського храму Різдва Пресвятої Богородиці протоієрея Володимира Гребеня публічно звинуватили у тому, що він нібито звелів зафарбувати на храмовій брамі герб України. При цьому дійшло навіть до депутатського запиту від першого заступника голови Волинської обласної ради, «свободівця» Олександра Пирожика, до правоохоронних структур, які мали б розібратися з провокацією та наругою над державними символами – за версією цієї політичною сили.

Зі слів настоятеля храму, провокації у селі дійсно мали місце, і він вже встиг повідомити про це відповідні правоохоронні органи. Як пояснив отець Володимир, дотепер православна громада жила спокійно, допоки у селі не знайшлося кілька «активістів», один з котрих має намір балотуватись цієї осені на посаду сільського голови ради, до котрої входить Вербичне. Місяць тому, як і заведено при спробах захоплення православних українських храмів, вони навіть ініціювали у селі віче з приводу конфесійної належності храму, яке, втім, ніяких юридичних наслідків не мало.

Пріснопам’ятне «зафарбування герба Україні» виявилось звичайним плановим ремонтом: паркан навколо храмової території нещодавно перефарбували у блакитний колір. Ніякого герба ніхто на паркані не намалював: верхню планку на брамі перед тим зробили жовто-синьою, і під час чергових робіт її покрили новим шаром фарби. Чи побачать у цьому кримінал правоохоронні структури області, покаже час.

У день, коли у волинських ЗМІ появились відповідні «кричущі» публікації, святкувалось велике православне свято – пам’яті Семи Мучеників Маковеїв. Як з’ясувалося, цього ж дня у селі Вербичне тривали збори з приводу реформування сільської ради. Звісно, цією нагодою скористались новоявлені політичні активісти, які намагались перевести дискусію у конфесійну площину, однак – марно: їхні ініціативи громаді виявились не потрібними.

Зі слів отця Володимира, котрий вже 38 років відслужив православній громаді села, новітній церковно-політичний актив міцно пов’язаний з осередком ВО «Свобода», представник котрого, нагадаємо, і озвучив «сенсаційний» запит під час сесії Волинської обласної ради 14 серпня 2015 року.

Храм Різдва Пресвятої Богородиці був побудований 1886 року, це пам’ятка архітектури – чергова історична волинська культова споруда, на котру, очевидно, «поклали око» ініціатори захоплень храмів.

Джерело: pro.church.ua

Читайте также

«Духовная сила» на крови: правда об украинском Пантеоне

Украинская власть строит «место духовной силы нации». Но может ли духовность основываться на культе людей, связанных с нацизмом, погромами и войной друг против друга?

УПЦ КП после Филарета: церковь, бренд или убежище для маргиналов?

Киевский патриархат подает признаки активной жизнедеятельности: принимает зарубежные общины и раздает «хиротонии». Что это: возрождение или легитимация лиц с проблемным прошлым?

Годовщина Феофании: четыре архиерея – о Соборе, давлении и единстве УПЦ

Под годовщину Собора в Феофании снова поползли слухи о грядущих переменах в УПЦ. Что об этом говорят сами архиереи – участники тех событий.

Вышиванка вместо Неба: о чем говорит риторика Думенко в праздник Вознесения

Глава ПЦУ поставил в один ряд Вознесение Господне и День вышиванки, назвал рубашку «сакральной» и попросил Христа помочь в войне. Разбираем, что не так с этой риторикой.

Бронь за отречение: как духовенство УПЦ загоняют в ловушку

Власти предлагают клирикам УПЦ выбор: признайте себя «Московским патриархатом» и получите бронь или откажитесь, и вами займется ТЦК. Разбираем, почему это ловушка.

Почему священномученик Макарий – не знаменосец ПЦУ

Глава ПЦУ превращает святого XV века в инструмент своей пропаганды. Опровергаем очередную спекуляцию С. Думенко.