«Свобода» підпалює регіони. Провокації на Волині

Функціонери націоналістичної партії «Свобода», нещодавній мітинг якої під стінами Ради завершився терактом і смертю трьох співробітників МВС, провокують конфлікти й нестабільність на Волині. Так, під ударом радикалів опинилося село Охнівка Володимир-Волинського району. Вже понад місяць, як тут загострилося протистояння релігійних громад за місцевий храм Іоана Богослова. Але особливо неприємно, що роздмухують цей конфлікт політики - функціонери володимир-волинської «Свободи». 

За словами мешканців, саме націоналістично налаштовані молодики почали в п’яному стані вештатися селом, закидаючи православним «підтримку сепаратизму» та волаючи «смерть москалям»! А організовує ці п’яні «патріотичні патрулі» ніхто інший, як заступник голови Районної ради Павло Карпюк. Наразі на тлі націоналістичного популізму в Охнівці відбулася спроба захоплення православного храму послідовниками Київського Патріархату. За існуючими документами та свідченнями селян, які брали участь у будівництві храму, його приналежність не викликає сумнівів. Це храм УПЦ, зведений переважно на кошти вірян УПЦ. 

Трошки історії. Фундамент церкви справді закладали с благословіння Київського Патріархату, проте роками справа у невизнаної церкви не йшла далі фундаменту. Аж поки за діло звести церкву на покинутому будмайданчику не взялися парафіяни Української Православної Церви. Будували храм дружно, всім селом, не ділячись на конфесії. Представники місцевої громади Київського Патріархату також допомагали, чим могли.

Проте зібраних простими селянами коштів не вистачало. Як зізнаються парафіяни, без втручання меценатів, зокрема місцевого підприємця Анатолія Вітрука, село так і лишалося б без церкви. Допомога пана Вітрука, вірянина канонічної православної церкви, була вирішальною. 

Природньо, збудована церква була освячена священиком Української Православної Церкви і перейшла у власність Охнівської громади УПЦ. У 2007 році це рішення підтримали 196 з 240 мешканців села. Але на фоні буремних подій останніх двох років політичні авантюристи почали вишукувати привід, аби спровокувати конфлікт і попри права на майно та свободу віросповідання забрати храм у людей на користь «правильної церкви». Як вважають місцеві, партія «Свобода» відіграла тут провідну роль.

Частково їх план спрацював. З подачі агітаторів-націоналістів, сусіди кличуть сусідів «сепаратистами» та «москалями». Дружні у минулому односельці перестали вітатися і навіть дороги в селі поділили на сторону «свою» та «чужу». І поки наша увага прикута до подій у Києві, та сама проповідь ненависті творить розбрат в регіонах далеко від нашої столиці.

Джерело - телеканал "Перший Козацький"

Читайте также

Портрет болгарского сторонника ПЦУ

Архимандрит Никанор поддержал ПЦУ и объявил войну собственному Патриарху. За обоими шагами стоит один принцип – право самому решать, кто в Церкви каноничен.

Кто скажет епископу, что он не прав?

Почему уверенность в собственной правоте так легко принять за духовное возрастание – и почему это разговор не только о епископах.

«Хотите есть колбасу – ешьте»: почему в ПЦУ отменяют пост

Колбаса в Успенский пост, молоко в Рождественский, «каждый сам себе устанавливает правила». Икономия предполагает норму, от которой отступают. Здесь нормы не остается совсем.

Скандал во Львове: почему УПЦ бесполезно доказывать свой патриотизм

Митрополит Филарет отдал Львову корпус под реабилитационный центр для раненых. Но патриоты потребовали объяснить, почему архиерей УПЦ оказался на его открытии.

Как власть пытается уничтожить УПЦ за границей

Украинские общины в Европе обвиняют в шпионаже и «российском влиянии». Доказательства: богослужения, помощь беженцам, работа с детьми и украинские колядки.

Церковь должна быть «с народом» или с Богом?

Власти не нужны патриоты, ей нужны послушные. Почему попытки доказать лояльность не останавливают гонений – и чем это закончилось для Церкви в XX веке.