Єпископ Ірпінський Климент (Вечеря): “На провокаціях проти Церкви дуже легко і дешево здіймати рейтинги”

Інформація про церковне життя займає одну з найважливіших позицій в засобах масової інформації. Люди почерпають новини про Українську Православну Церкву з різноманітних інформаційних джерел. Однак, досить часто можна спостерігати ситуацію, коли ті чи інші ЗМІ свідомо перекручують факти з життя УПЦ заради того, аби досягти власної мети.

Про інформаційну війну проти УПЦ, провокації проти Церкви, роботу церковних та псевдоцерковних ресурсів в інтерв’ю для порталу “Про Церкву” розповів голова Синодального інформаційного відділу УПЦ єпископ Ірпінський Климент (Вечеря).

– Владико, робота в інформаційній сфері, особливо в наш час, є надскладною. Політичний клімат в Україні складається таким чином, що Українська Православна Церква перебуває в стані інформаційного самозахисту. Як Ви вважаєте, чи можна сказати, що сьогодні проти УПЦ ведеться інформаційна війна?

– Сьогодні в Україні триває війна. Ця війна ведеться різними засобами, у тому числі і інформаційними. УПЦ опинилася в просторі розгортання інформаційного театру військових дій. Я не думаю, що кінцева мета інформаційної кампанії проти УПЦ, це сама Церква. Шалені гроші, які вкладають власники ЗМІ в цю кампанію мають на меті політичні, а як наслідок – банальні комерційні результати.  Інформаційні провокації проти Церкви, звичайно ж, створюють проблеми для її місії в суспільстві. Разом з тим, вони є частиною маніпуляцій свідомістю. За допомогою цих провокацій зручно замулювати очі суспільству. На таких компаніях деякі політичні радикали потрапили до різних виборчих органів влади. Навіщо їм пояснювати електорату чому пенсії низькі, чому доріг немає, чому безробіття, чому  корупція. Це ж дуже складно, та ще й не кожен народний обранець на цьому розуміється. Набагато простіше створити віртуального ворога, і, як Дон Кіхот із вітряками, боротися з Церквою.

– Велику кількість провокаційної інформації про УПЦ сьогодні поширюють популярні в Україні телеканали. Журналісти проводять «розслідування», шукають неіснуючі проблеми, висмоктуючи з пальця «сенсації». В чому, на Вашу думку, полягає теперішня зацікавленість життям Церкви збоку світських ЗМІ?

– Хоча й не дуже великий відсоток наших співвітчизників є практикуючими православними християнами, все ж таки в Україні Церква завжди викликала пошану у значної частини суспільства. Все, що з нею пов’язано, є принадливим для PR–технологій об’єктом. На цьому маніпулюють за принципом чорного-білого. На провокаціях проти Церкви дуже легко і дешево здіймати рейтинги.

– Чи звертались представники інформаційного відділу УПЦ до інших ЗМІ з проханнями про припинення брудних інформаційних провокацій проти Церкви?

– Так, звертався не лише інформаційний відділ, але й Священний Синод, коли більше року тому чи не щодня тиражувалися які завгодно плітки напередодні обрання Предстоятеля УПЦ. Зверталися й до керівництва каналу «1+1» з вимогою спростувань відвертої брехні. Не лише спростувань, але й навіть якоїсь офіційної відповіді не отримали.  

– Церковні медіа сьогодні розвиваються надшвидкими темпами. З’являються інтернет-сайти, газети, навіть телеканали. Однак, в усьому цьому сумбурі досить часто губиться офіційний голос Церкви.  Цікаво було би почути від Вас, як від голови прес-служби УПЦ, – хто має право промовляти від імені Церкви?

– Я не є головою прес-служби УПЦ. Моя посада – голова Синодального інформаційного відділу УПЦ. А щодо голосу від імені Церкви, то це прописано в Її статутних документах. Позицію Церкви формулюють Її Собор, Синод і Предстоятель. На інформаційний відділ Священим Синодом покладений обов’язок доносити цю позицію до широкого загалу.  

– Чи знаєте Ви про те, що в медіа просторі є люди, які публічно іменують себе керівниками прес-служби УПЦ, адмініструючи, паралельно офіційному сайту Церкви, медіа ресурси, які вони використовують для висвітлення власних думок. Багатьох цей момент вводить в оману і викликає подив. Як Ви ставитесь до цього факту?

– На мій погляд сьогодні це не є вже такою значною проблемою. Переважній частині церковної аудиторії відомо, що офіційними інформаційними ресурсами Київської Митрополії є її офіційний сайт та «Церковна православна газета». Я особисто майже щодня спілкуюся з представниками ЗМІ, які знаходять контакти за наявною в інтернеті довідниковою інформацією.

– Сьогодні, під прикриттям приналежності до УПЦ, існують також сайти, які займаються поширенням інформації з відтінком так званого «політичного православ’я». Як потрібно ставитись до подібних інформаційних джерел?  

– Церковні ЗМІ стають такими не самі по собі, а з благословення відповідного синодального відділу або єпархіальних архієреїв. Якщо ЗМІ такого благословення не мають, то Церква не може нести відповідальність за те, що вони тиражують. Якщо ж їх діяльність санкціонована священноначаллям, то всі питання слід адресувати до тих, хто благословляючи створення таких ЗМІ, бере на себе відповідальність за наслідки їх діяльності.

Джерело портал "Про Церкву"

Читайте также