На Горохівщині в переддень виборів знову готують підґрунтя для міжконфесійних сутичок?

12 вересня у районній газеті «Горохівський вісник» вийшла невеличке непомітне повідомлення про те, що у селі Шклинь збираються встановити пам’ятний знак землякам-героям. На жаль, під цю непогану ініціативу, судячи з контексту, почали підлаштовувати наболіле за останній рік конфесійне питання.

Останнім часом натяки на те, що священики УПЦ не підтримують патріотичні ініціативи, стало своєрідною корпоративною нормою вітчизняної журналістики. Ось і в цьому повідомленні, яке, по суті, висвітлювало одну з передвиборних ініціатив місцевого активу, для чогось наголосили, що настоятель Свято-Глібо-Борисівського храму УПЦ отець Олександр Федрін «чомусь відмовився» освятити місце для майбутнього встановлення пам’ятного знаку. Саме так пожалівся, за словами кореспондентки «Горохівського вісника» Лесі Влащинець, чинний сільський голова села Шклинь Іван Карпюк.

За поясненнями священика, до нього приблизно місяць тому дійсно звертались з проханням освятити місце для нового пам’ятного знаку. Однак ніяких відмов чи заперечень ініціаторам виказано насправді не було. Справа у тім, що місце для пам’ятника полеглим героям-українцям ще не виділено, і у районній раді про це нічого на той момент ще не знали. Вийшло так, що хрест хотіли поставити то на одній ділянці, навіть почали там роботи, потім – передумали і заговорили про іншу.

«Взагалі у нас немає традиції освячувати місце під пам’ятники, наша громада та я з задоволенням прийдемо для цього, коли він вже буде встановлений на законно визначеному місці, – каже отець Олександр. – Тим більше, що один схожий обеліск в селі вже є, і людям цікаво, де саме має бути новий».

А поки що, оскільки визначеності ще немає – тільки знайдені кошти від місцевого підприємця Миколи Линчука, – немає й погодження, коли саме та куди має прийти священик шклинської православної громади. Втім, розмови про те, що сюди «доведеться запросити іншу конфесію», вже почали звучати, і це має доволі інтригуючий підтекст, якщо врахувати подібні прецеденти штучного створення міжконфесійного напруження.

Тим часом саме православна громада Шклиня активно допомагає з коштами на допомогу ЗСУ. Наприклад, церковний хор громади святих Бориса і Гліба цієї зими з колядками зібрав близько 10 тисяч гривень, які віддали для збору коштів на реабілітацію уродженця цього села, котрий двічі був в АТО та зараз лікується у США.

Джерело - портал "Про Церкву"

Читайте также

Украина: от христианства – к национальной религии?

Власти создают в Лавре пантеон, перезахоранивают тела нацгероев, устраивают церемонии с языческим подтекстом. Что это? Попробуем разобраться.

Портрет болгарского сторонника ПЦУ

Архимандрит Никанор поддержал ПЦУ и объявил войну собственному Патриарху. За обоими шагами стоит один принцип – право самому решать, кто в Церкви каноничен.

Кто скажет епископу, что он не прав?

Почему уверенность в собственной правоте так легко принять за духовное возрастание – и почему это разговор не только о епископах.

«Хотите есть колбасу – ешьте»: почему в ПЦУ отменяют пост

Колбаса в Успенский пост, молоко в Рождественский, «каждый сам себе устанавливает правила». Икономия предполагает норму, от которой отступают. Здесь нормы не остается совсем.

Скандал во Львове: почему УПЦ бесполезно доказывать свой патриотизм

Митрополит Филарет отдал Львову корпус под реабилитационный центр для раненых. Но патриоты потребовали объяснить, почему архиерей УПЦ оказался на его открытии.

Как власть пытается уничтожить УПЦ за границей

Украинские общины в Европе обвиняют в шпионаже и «российском влиянии». Доказательства: богослужения, помощь беженцам, работа с детьми и украинские колядки.