Офіційна заява Хустської єпархії УПЦ стосовно захоплення храму у селі Пилипець
У Хустській єпархії УПЦ офіційно прокоментували дії та висловлювання Київського патріархату стосовно майнової належності захопленого його представниками храму у селі Пилипець Міжгірського району.
Нині, кажуть у єпархії, у заявах УПЦ КП з приводу цього конфлікту інформація подається викривлено, а священиків та їхніх помічників, які відстоюють інтереси громади УПЦ, називають «тітушками».
Хустська єпархія, як і вся Українська Православна Церква, ніколи не йшла на силове захоплення чужої власності. 23 серпня 2015, коли представники УПЦ КП насправді захопили храм УПЦ, сам митрополит Хустський і Виноградівський Марк прибув до цього села, але поговорити з присутніми представниками громади не вийшло: у приміщенні було повно чужинців.
Єпархія не залишить свою громаду. Зауважимо, що УПЦ КП для чогось представляє події так, ніби храм «вборонили правоохоронці», однак насправді можна отримати офіційне підтвердження від правоохоронних органів, що ніяких бійок тут не було.
Саме 27 вересня, коли до села Пилипець приїхала делегація з семи священиків єпархії УПЦ та їх семи помічників, з’ясувалося, що храм громади УПЦ у якийсь фантастичний спосіб перереєструвала обласна влада. За версією чиновників, це тепер храм УПЦ КП.
Перед тим голова парафіяльної ради громади УПЦ села Пилипець дійсно збирав підписи по селу, однак не для того, щоб перереєструвати громаду, а під вже набившим оскому приводом «не платити Москві». Згодом, 23 серпня, коли у селі захоплювали храм, серед людей, які це робили, практично не було парафіян. Це добре видно навіть на фото, які публікує УПЦ КП.
Нині селяни, які зрозуміли, що їх просто обманули та використали, зібрали підписи за те, щоб залишитись у юрисдикції Хустської єпархії УПЦ. Таких людей у громаді – 160.
Читайте также
Почаевский крестный ход как народный референдум о вере
35–40 тысяч паломников прошли более 200 км до Почаева несмотря на запреты, проверки и травлю в медиа – и это больше, чем когда-либо за годы войны.
Диссертация о «первенстве» Константинополя: спор, который придется решать
Появилось большое академическое исследование о «первенстве» Константинополя. Почему это важно и для Украины, и для всего Православия?
Нож в спину: кто на самом деле сорвал Томос в 2008 году?
Виктор Балога рассказал, как Ющенко упустил патриархат в 2008-м. Но факты его же истории указывают на другого виновника – и предвещают сценарий 2018 года.
Украина: от христианства – к национальной религии?
Власти создают в Лавре пантеон, перезахоранивают тела нацгероев, устраивают церемонии с языческим подтекстом. Что это? Попробуем разобраться.
Портрет болгарского сторонника ПЦУ
Архимандрит Никанор поддержал ПЦУ и объявил войну собственному Патриарху. За обоими шагами стоит один принцип – право самому решать, кто в Церкви каноничен.
Кто скажет епископу, что он не прав?
Почему уверенность в собственной правоте так легко принять за духовное возрастание – и почему это разговор не только о епископах.