Офіційна заява Хустської єпархії УПЦ стосовно захоплення храму у селі Пилипець

У Хустській єпархії УПЦ офіційно прокоментували дії та висловлювання Київського патріархату стосовно майнової належності захопленого його представниками храму у селі Пилипець Міжгірського району.

Нині, кажуть у єпархії, у заявах УПЦ КП з приводу цього конфлікту інформація подається викривлено, а священиків та їхніх помічників, які відстоюють інтереси громади УПЦ, називають «тітушками».

Хустська єпархія, як і вся Українська Православна Церква, ніколи не йшла на силове захоплення чужої власності. 23 серпня 2015, коли представники УПЦ КП насправді захопили храм УПЦ, сам митрополит Хустський і Виноградівський Марк прибув до цього села, але поговорити з присутніми представниками громади не вийшло: у приміщенні було повно чужинців.

Єпархія не залишить свою громаду. Зауважимо, що УПЦ КП для чогось представляє події так, ніби храм «вборонили правоохоронці», однак насправді можна отримати офіційне підтвердження від правоохоронних органів, що ніяких бійок тут не було.

Саме 27 вересня, коли до села Пилипець приїхала делегація з семи священиків єпархії УПЦ та їх семи помічників, з’ясувалося, що храм громади УПЦ у якийсь фантастичний спосіб перереєструвала обласна влада. За версією чиновників, це тепер храм УПЦ КП.

Перед тим голова парафіяльної ради громади УПЦ села Пилипець дійсно збирав підписи по селу, однак не для того, щоб перереєструвати громаду, а під вже набившим оскому приводом «не платити Москві». Згодом, 23 серпня, коли у селі захоплювали храм, серед людей, які це робили, практично не було парафіян. Це добре видно навіть на фото, які публікує УПЦ КП.

Нині селяни, які зрозуміли, що їх просто обманули та використали, зібрали підписи за те, щоб залишитись у юрисдикції Хустської єпархії УПЦ. Таких людей у громаді – 160.

Читайте также

Американское Православие под ударом: украинский сценарий для США?

Православную Церковь ненавидят не потому, что она русская, сербская или антиохийская. Ее ненавидят, потому что она отказывается поклоняться духу времени.

Литургические и канонические нарушения при визите папы в Константинополь

Мы стали свидетелями грубейших нарушений канонов, искажения литургического чина и введения верующих в заблуждение относительно различий между Православием и католичеством.

«Спаситель – не слабак»: о новой христологии от ПЦУ

«Священник» ПЦУ Роман Грищук озвучил совершенно новый взгляд на Христа – не тот, к которому все привыкли. Но эта новая «христология» что-то напоминает. Что именно?

«Престольный праздник со Святейшим»

Когда сверхъестественное ставится на службу конъюнктуре.

Как правда об УПЦ прорывается наружу в США и кто этому препятствует

Встречи православного духовенства США с конгрессменами по вопросу гонений на УПЦ вызвали сильный переполох среди лоббистов Зеленского и ПЦУ. Что все это значит?

Апелляция на Фанар: гарантия справедливости или поощрение несправедливости

«Дело Тихика» показывает, что апелляция обращается против самой себя, когда из гаранта справедливости становится инструментом ее попрания.