Депутат від ВО «Свобода» роздмухує на Волині міжрелігійну ворожнечу?
Як йдеться у запиті «свободівця», до нього, нібито, звернулись мешканці села Ласків, котрі пожалілись, що громада УПЦ у незаконний спосіб заволоділа у селі нерухомим майном. Зі слів священика, осередок Української Православної Церкви недавно завершив свою юридичну реєстрацію, і цей процес був доволі тривалим, оскільки потрібно було впорядкувати всі документи так, як цього вимагає законодавство.
Сам отець Тарасій служить у Ласкові трохи більше року, а православна громада почала здійснювати богослужіння ненабагато раніше – приблизно два роки тому. Зі слів священика, самі селяни випросили у тодішнього сільського голови, щоб він надав їм для цього хоч якесь приміщення, і сільська рада на усних домовленостях впустила громаду УПЦ до колишнього складу-магазину.
Про будь-яке «незаконне заволодіння» нерухомого майна, що належить територіальній громаді, йтися не може, принаймні тому, що приміщення використовувалось відкрито, без порушень чинного законодавства і з відома місцевої влади, що легко доведуть свідки – мешканці Ласкова.
Зі слів священнослужителя, на це майно у селі ніхто більше не претендує. Прихильники Київського Патріархату ходять на богослужіння у сусіднє село Новосілки і будувати власне приміщення для молитов поки що не збираються. У Ласкові, натомість, існують громади свідків Єгови та «п’ятидесятники», які також моляться у власних приміщеннях.
Тому запит «свободівця» є, як мінімум, безпідставним, якщо не наклепницьким: ніякої шкоди віряни УПЦ нікому не заподіюють, а політик, очевидно, просто піариться на «модній» нині темі.
Уладнавши справи з реєстрацією, новий очільник громади УПЦ села Ласків, звісно, звернувся до сільської ради з проханням узаконити своє користування ділянкою та приміщенням. Однак на останній сесії сільської ради, що відбулася тиждень-два тому, відповідне рішення прийняти не вдалося. З 13 депутатів на сесію прибули тільки 7, з яких «за» проголосували четверо, а троє – утрималися. Відповідно, це вважається недостатнім для ухвалення.
Зі слів священика, решта депутатів сесію проігнорували, оскільки знали, що тут буде розглядатись питання церкви. А це, як відомо, останнім часом – складна та болюча тема, якщо врахувати кількість негативу, що виливають на УПЦ її політичні опоненти.
Читайте также
Дети одного раскола: почему структуры УПЦ КП – счет, выставленный Фанару
«Хиротонии» Никодима, с точки зрения фанарской логики, должны быть «каноничнее» хиротонии Епифания, а не наоборот.
Включили свет? Истерика вокруг сайта «Богоборцы Украины»
Гонители не боялись, когда захватывали храмы, запрещали Церковь и разжигали ненависть. Но взволновались, когда появился сайт «Богоборцы Украины». Почему?
«Духовный блуд»: можно ли занять кафедру, которая не овдовела?
Митрополита Пафоса сместили без ясного обвинения и суда, а кафедру уже отдали другому. Почему верующие и богословы говорят о канонической ране и «духовном блуде».
«Духовная сила» на крови: правда об украинском Пантеоне
Украинская власть строит «место духовной силы нации». Но может ли духовность основываться на культе людей, связанных с нацизмом, погромами и войной друг против друга?
УПЦ КП после Филарета: церковь, бренд или убежище для маргиналов?
Киевский патриархат подает признаки активной жизнедеятельности: принимает зарубежные общины и раздает «хиротонии». Что это: возрождение или легитимация лиц с проблемным прошлым?
Годовщина Феофании: четыре архиерея – о Соборе, давлении и единстве УПЦ
Под годовщину Собора в Феофании снова поползли слухи о грядущих переменах в УПЦ. Что об этом говорят сами архиереи – участники тех событий.