Всеправославний собор vs травля УПЦ

Всеправославний собор vs травля УПЦ
     В цікавий час живемо... дивує, як тисячі православних українців, замість того, аби максимально зосередити увагу на можливих ризиках для УПЦ, пов'язаних з законопроектами №4128 та №4511, боряться з "млинами" Всеправославного собору. Не знаю, які там проблеми в болгар, росіян чи антиохійців, та в українців вони набувають все більшої реальності, накоплюючись, немов сніжний ком.
   Трохи розповім, про що саме йдеться, якщо хтось ще не зрозумів, що і як. Законопроект №4128 спрямований на те, аби узаконити церковне рейдерство. В основі його лежить ідея про те, що будь-хто може вважати себе членом будь-якої релігійної громади, а відтак - впливати на її конфесійну приналежність.
        Тобто - завтра у храм УПЦ в вашому селі/місті/смт приїзде 3-4 автобуси прихильників, наприклад УГКЦ, з сусіднього населеного пункту і, шляхом підняття рук вгору, вирішать, що ваш храм повинен належати УГКЦ (попередньо прийнявши рішення про те, що вони є членами релігійної громади, яка в цьому храмі молилась).
       Або ж, якщо у вашому населеному пункті співвідношення між євангелістами і православними 70/30, тоді дуже йомвірно, що перші заволодіють православним храмом (благо, що вони в такому не були помічені).
      Законопроект №4511 є ще більш абсурдним, адже його суть полягає в тому, щоби діяльність УПЦ була обмежена державою. Для довідки можна почитати історію Православ'я в радянський період (Страгородський, обновленство і т.д..).
А тепер поясніть мені, будьте ласкаві, як проведення чи скасування Всеправославного собору допоможе УПЦ в ситуації, яка склалась? Зараз зилоти-ортодокси закидають Київську митрополію листами, зповненими псевдоправославними ідеями та хіліастичними віяннями. Переконаний, що і "хресні ходи" будуть, якщо ще не відбулись. Та чи не здається, що є більш важливі нюанси, на які варто звернути увагу?
     Боюсь, що може скластись так, що захищаючи, як багатьом здається, чистоту Православ'я, ми взагалі втратимо можливість сповідувати його в межах держави під назвою Україна.

Справедливость не по ярлыкам

В Украине все чаще вместо доказательств используют ярлыки. Одних клеймят за принадлежность, другим прощают предательство. Когда закон становится избирательным, справедливость превращается в инструмент давления, а не защиты.

В СВОРОВАННОМ ХРАМЕ В РАЙ НЕ ПОПАДЕШЬ

Эта фраза — не риторика, а нравственное утверждение: невозможно искать спасение там, где попраны заповеди. Слова «В сворованном храме в рай не попадёшь» напоминают, что святыня не может быть присвоена силой, ведь то, что освящено молитвой и любовью, не принадлежит человеку, а Богу.

Когда святыню превратили в пепел

Храм взорвали, чтобы стереть следы грабежа. Немцы знали время подрыва — и сняли всё на плёнку. Через десятилетия хроника всплыла вновь — чтобы сказать правду за тех, кого пытались заставить молчать.

От молитвы к менеджменту: в Лавре – новые «образовательные программы»

Пока в Лавре ищут «сакральное сердце Украины», древняя святыня превращается в площадку экспериментов: теперь здесь предлагают «уникальные» курсы по маркетингу.

Быть собой, когда все сошли с ума: сила совести и веры

Мы живем в мире, где зло называют добром, а ложь — правдой. Те, кто потеряли совесть, пытаются учить нас морали. Но даже когда мир вокруг сводит правду к безумию, важно не предавать Бога, свою совесть и человечность. Потому что истина — не там, где большинство, а там, где правда и Бог.

Рождество без каникул

Школьные каникулы в Ровно завершатся именно на праздник Рождества по Юлианскому календарю. Для многих семей это означает возвращение к учебе вместо совместного празднования важного духовного праздника.