Черговий когнітивний дисонанс від ВР України
Черговий когнітивний дисонанс від Верховної Ради України. Тепер депутати-антицерковники уклали звернення від імені ВР до Патріарха Варфоломія з проханням надання автокефалії Православній Церкві в Україні.Нажаль, оскільки текст звернення відсутній, можна лише здогадуватись про що йдеться. Та вже в самій назві звернення є нюанс, який привертає увагу. Цікаве формулювання "щодо надання автокефалії Православній Церкві в Україні". Про що йдеться? Маю на увазі, про яку саме "православну церкву в Україні"? УПЦ? УПЦ КП? УАПЦ? УАПЦ (О)? УАПЦ (С)? УАПЦ (А)?
Йдемо далі. Стаття 5 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" вказує на ось що:
"Церква (релігійні організації) в Україні відокремлена від держави.
Держава захищає права і законні інтереси релігійних організацій; сприяє встановленню відносин взаємної релігійної і світоглядної терпимості й поваги між громадянами, які сповідують релігію або не сповідують її, між віруючими різних віросповідань та їх релігійними організаціями; бере до відома і поважає традиції та внутрішні настанови релігійних організацій, якщо вони не суперечать чинному законодавству.
Держава не втручається у здійснювану в межах закону діяльність релігійних організацій, не фінансує діяльність будь-яких організацій, створених за ознакою ставлення до релігії.
Усі релігії, віросповідання та релігійні організації є рівними перед законом. Встановлення будь-яких переваг або обмежень однієї релігії, віросповідання чи релігійної організації щодо інших не допускається.
Релігійні організації не виконують державних функцій."
Якщо Церква відокремлена від держави, хіба тоді держава не відокремлена від Церкви? Панове депутати могли б звертатись зі своїм проханням до кого завгодно, але тільки, як громадяни України і як віруючі (якщо віруючі) люди.
Оскільки Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади, що уповноважений приймати закони, отже, дана ініціатива є не просто набором літер, а своєрідним документом, який презентує інтереси Держави та її громадян. Та тут виходить, що депутатський корпус, публікуючи подібні звернення, не просто грубо втручається у справи Церкви, але й порушує статтю 5-ту ЗУ "Про Свободу совісті та релігійні організації".
Читайте также
Ханукия в Украине: не традиция, а новая публичная реальность
В Украине ханукия исторически не была традицией, но сегодня ее все чаще устанавливают при участии властей
О двойных стандартах и избирательности церковных традиций
Уже не впервые украинское информационное пространство взрывается дискуссиями вокруг церковных обычаев. Особенно тогда, когда слова и дела духовных лидеров начинают расходиться.
Алогичность любви
Поступки истинной любви не поддаются логике: они следуют сердцу, жертвуют собой и отражают евангельскую сущность Христа.
Справедливость не по ярлыкам
В Украине все чаще вместо доказательств используют ярлыки. Одних клеймят за принадлежность, другим прощают предательство. Когда закон становится избирательным, справедливость превращается в инструмент давления, а не защиты.
В СВОРОВАННОМ ХРАМЕ В РАЙ НЕ ПОПАДЕШЬ
Эта фраза — не риторика, а нравственное утверждение: невозможно искать спасение там, где попраны заповеди. Слова «В сворованном храме в рай не попадёшь» напоминают, что святыня не может быть присвоена силой, ведь то, что освящено молитвой и любовью, не принадлежит человеку, а Богу.
Когда святыню превратили в пепел
Храм взорвали, чтобы стереть следы грабежа. Немцы знали время подрыва — и сняли всё на плёнку. Через десятилетия хроника всплыла вновь — чтобы сказать правду за тех, кого пытались заставить молчать.