Як у нас проштовхують "потрібні" закони в релігійній сфері
Як у нас проштовхують "потрібні" закони в релігійній сферіЄ такий законопроект #4128, який стосується можливості вільної зміни релігійної підлеглості. Така можливість і так гарантується вже діючим законодавством, однак деяким "дружнім" конфесіям не під силу подолати всі умови нинішнього закону. А відтак, намагаються через своїх симпатиків в нинішній владі змінити закон.
В дійсності, цим законопроектом відкривається можливість рейдерського захоплення общин однієї конфесії зі сторони іншої конфесії, особливо якщо остання перебуває в стані конфлікту з першою. А таких конфліктних відносин між конфесіями у нас достатньо, і не лише між православними. Біда в тому, що цей закон зачепить ВСІ конфесії України, особливо тих, які мають невирішені конфлікти між собою. Відкриється ящик Пандори.
Не хочу вводити читачів в юридичні деталі (хто в темі - той розуміє, хто ні - легко зможе в інтернеті знайти інформацію), приведу лише основні найважливіші недоліки цього законопроекту, який:
1. НЕ погоджувався з Всеукраїнською Радою Церков і релігійних організацій, попри те, що Президент обіцяв, що це буде робитися;
2. НЕ відповідає Конституції України;
3. НЕ відповідає Європейській конвенції з прав людини;
4. Головне науково-експертне управління Верховної Ради України у своєму висновку взагалі рекомендувало його ВІДХИЛИТИ:
5. приведе до ескалації напруження в міжконфесійних відносинах.
6. Окремі конфесії виступали і виступають проти його прийняття.
І незважаючи на це все, профільний Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності рекомендував його до першого читання в парламенті.
Насправді, це є неприхованим лобіюванням інтересів однієї конфесії, а саме УПЦ КП. Так що всі в нас перед законом рівні, але є рівніші.
Читайте также

Про провокацію проти Митрополита Онуфрія у Хмельницькому
Молоді люди, замість проявити себе у захисті своєї землі на передовій (де несуть службу і гинуть віряни УПЦ), обливають хрест — святиню християнського світу — свинячою кров’ю.
В одну мить ми стаємо "московськими попами". "агентами кремля", "ворогами"
Знаходиться сто "законних" приводів засудити, вислати в московію, вигнати з рідної землі, з рідного храму...
Про вишиванку — без пафосу, але з любов’ю
Я люблю вишиванку. Не тому, що так треба. Не заради фото у стрічці. А тому що вона — частина мого життя, мого роду, мого серця.
Я, наверное, не то Евангелие читаю…
Потому что когда слышу, как о Церкви сегодня говорят некоторые люди, которые считают себя православными, — ловлю себя на мысли, что, наверное, у меня другое Евангелие.