Дещо про Есхатологію і Всеукраїнський хресний хід

Дещо про Есхатологію і Всеукраїнський хресний хід
    Не знаю, як у вас, але особисто в мене після Хресної ходи вкотре склалось враження, що віруючі люди - чисто євангельські персонажі... не від світу цього. Ну от здавалось би - хресна хода. Що тут такого? В Україні щороку відбуваються різноманітні ходи: фанатська, смолоскипна, "толерантна", "українська" і купа інших. Кожна з них має свою мету, свій зміст. Але найбільш агресивно сприймається і сприймалась саме - ХРЕСНА ХОДА.
    І доречі, йдеться не лише про цьогорічне дійство. Церковний хресний хід, коли б він не відбувався, завжди сприймався з ненавистю. Аргументації різні: "Україна - світська держава!", "Перекрили дорогу в годину-пік...", "Набридли вже ці віруни!", "Православнуті!" і т.п.. Так було абсолютно завжди.
    Тому реакція на цьогорічну хресну ходу особисто для мене не стала дивиною. Хіба що, - Всеукраїнський хресний хід за мир цього разу намагались максимально дискредитувати в ЗМІ, дестабілізуючи ситуацію в країні і дискредитуючи УПЦ. Повірте, якби ЗМІ просто проігнорували цей Хресний хід, то про нього толком навіть і не знали б.
    Так от, про євангельських персонажів... Друзі, «Якщо світ вас ненавидить, то знайте, що Мене раніше, ніж вас, він зненавидів. Бо якби ви були від світу (цього), то світ своїх любив би, а як ви не від світу цього, бо Я вибрав вас від світу, через те ненавидить вас світ. Коли Мене гнали, то й вас гнатимуть» (Ін. 15: 18-20). Всьому цьому повинно статись. Все це має відбутись.
    Не чекайте якогось міфічного тріумфу чи "тисячолітнього царства". Не варто сподіватись, що будуть викорінені єресі чи розколи. Нас і надалі ділитимуть, Церкву і далі роздиратимуть і все це буде тривати допоки не станеться так, що: "...сонце затьмиться, і місяць не дасть свого світла, і зорі попадають з неба, і сили небесні порушаться. І того часу на небі з'явиться знак Сина Людського, і тоді заголосять всі земні племена, і побачать вони Сина Людського, що йтиме на хмарах небесних із великою могутністю й славою." (Мф. 24: 29-30).

МАРАН АФА!

Читайте также

Боль как дар Божий

Совершенно непривычный взгляд на боль попался у доктора Пола Бренда.

В одну мить ми стаємо "московськими попами". "агентами кремля", "ворогами"

Знаходиться сто "законних" приводів засудити, вислати в московію, вигнати з рідної землі, з рідного храму...

Про вишиванку — без пафосу, але з любов’ю

Я люблю вишиванку. Не тому, що так треба. Не заради фото у стрічці. А тому що вона — частина мого життя, мого роду, мого серця.

Робот Епифаний

Картинка задумывалась довольно красивая. А получилась откровенно нелепая.

Я, наверное, не то Евангелие читаю…

Потому что когда слышу, как о Церкви сегодня говорят некоторые люди, которые считают себя православными, — ловлю себя на мысли, что, наверное, у меня другое Евангелие.

Як можна увірватися в Храм, де звершувалася Літургія?

Як можна прийти із натовпом, із криком і злом — туди, де Священник виносив Святе Причастя? Туди, де сходив Дух Святий?