Різдво Пресвятої Богородиці в Кракові

       Різдво Пресвятої Богородиці цього року святкую в Кракові, де беру участь в одній конференції. Сьогодні служив святкову літургію в храмі місцевої парафії Польської Православної Церкви спільно з настоятелем о. Ярославом. Батюшка попросив мене сказати проповідь - російською і українською. Так і сказав, першу половину російською, другу частину проповіді українською. Дійсно, українців було щонайменше половина з тих, хто був в храмі. Приємні і теплі відчуття залишились на серці від богослужіння і від парафії. Ніби вдома був. Відчувалося щось рідне, попри відстань. Церква Христова - велика сім'я.

Читайте также

Я, наверное, не то Евангелие читаю…

Потому что когда слышу, как о Церкви сегодня говорят некоторые люди, которые считают себя православными, — ловлю себя на мысли, что, наверное, у меня другое Евангелие.

Як можна увірватися в Храм, де звершувалася Літургія?

Як можна прийти із натовпом, із криком і злом — туди, де Священник виносив Святе Причастя? Туди, де сходив Дух Святий?

«Вот такой у нас Бог, понимаете? Вот такой!!!»

Каждый раз в Великую Пятницу я задаюсь таким вот вопросом: А зачем Он по Воскресении снова пошел к апостолам? Зачем? Почему Он не пошел к другим?

Куда плывем?

Немного общих мыслей о будущем Православия в Украине.

Мерзко злорадствовать об обстрелах домов и больниц, прикрываясь «ответом»

"Ответка", о которой говорят некоторые, должна быть адресована не только непосредственным исполнителям этих чудовищных преступлений, но и всем тем, кто разжигает ненависть между людьми.

Власти Украины действуют против Церкви по лекалам большевиков

Украинские власти вновь действуют по лекалам советских предшественников 1920-х и рубежа 1950-1960-х годов.