А знаєте в чому основна проблема?

   А знаєте в чому основна проблема? На мою думку всі ці конфлікти мають місце лише тому, що держава не здатна забезпечити виконання діючого законодавства. Закони є, але вони просто не працюють. І скільки би ми не звертались до європейської практики, закордонних судів чи будь-яких інших правозахисних організацій, результат завжди буде один.
   Скажіть, хіба Закон України про свободу совісті та релігійні організації - поганий чи недоопрацьований? Хіба в ньому не прописане все необхідне для того, аби адекватно реагулювати державно-релігійні стосунки? Що ще потрібно? 4128? 4511?
   Так само з рейдерськими захопленнями культових споруд. Як може бути, що будівля, яка перебуває в чиїйсь власності, якимось незрозумілим чином має відійти новим "власникам"? Хіба немає закону, аби присікати подібні явища? Є. Однак на ділі маємо ситуацію, коли отримує все той, хто бере нахрапом.
    Візьмемо ситуацію з Свято-Покровським храмом в селі Грибовиця. Представники опонентів вже більше року займають приміщення храму абсолютно не законно. Свято-Покровська релігійна громада УПЦ - юр. особа. Свято-Покровська громада УПЦ КП - теж юр.особа. Чому ж тоді цей конфлікт вийшов за юридичні межі?
    Охоронний договір на храм та інші правовстановлюючі документи укладено саме з громадою УПЦ. І нехай чисельність наших віруючих є в два рази меншою, ніхто не має права приходити і позбавляти їх майна.
    Що повинно було би бути? Як мінімум - скасування реєстрації громади УПЦ КП через порушення чинного законодавства. Що є на ділі? Чиновники закрили очі, чим успішно користуються ті, хто храм "привласнив" і продовжує його незаконно утримувати. Нікого не притягнуто до відповідальності, навіть адміністративної. Що відбувається? Не працює закон. Ось те, про що я кажу.
    Відсутність закону = беззаконня. Беззаконня = анархія. Анархія = безвладдя. Безвладдя = ...

Справедливость не по ярлыкам

В Украине все чаще вместо доказательств используют ярлыки. Одних клеймят за принадлежность, другим прощают предательство. Когда закон становится избирательным, справедливость превращается в инструмент давления, а не защиты.

В СВОРОВАННОМ ХРАМЕ В РАЙ НЕ ПОПАДЕШЬ

Эта фраза — не риторика, а нравственное утверждение: невозможно искать спасение там, где попраны заповеди. Слова «В сворованном храме в рай не попадёшь» напоминают, что святыня не может быть присвоена силой, ведь то, что освящено молитвой и любовью, не принадлежит человеку, а Богу.

Когда святыню превратили в пепел

Храм взорвали, чтобы стереть следы грабежа. Немцы знали время подрыва — и сняли всё на плёнку. Через десятилетия хроника всплыла вновь — чтобы сказать правду за тех, кого пытались заставить молчать.

От молитвы к менеджменту: в Лавре – новые «образовательные программы»

Пока в Лавре ищут «сакральное сердце Украины», древняя святыня превращается в площадку экспериментов: теперь здесь предлагают «уникальные» курсы по маркетингу.

Быть собой, когда все сошли с ума: сила совести и веры

Мы живем в мире, где зло называют добром, а ложь — правдой. Те, кто потеряли совесть, пытаются учить нас морали. Но даже когда мир вокруг сводит правду к безумию, важно не предавать Бога, свою совесть и человечность. Потому что истина — не там, где большинство, а там, где правда и Бог.

Рождество без каникул

Школьные каникулы в Ровно завершатся именно на праздник Рождества по Юлианскому календарю. Для многих семей это означает возвращение к учебе вместо совместного празднования важного духовного праздника.