УАПЦ та наслідки, які вона завдала УПЦ

    За останніх кілька років з УАПЦ пішло двоє представників єпископату (не враховуючи священиків). Один з них (Ігор Ісіченко) утворив альтернативну УАПЦ(О), яка, треба сказати, завдала певної шкоди цілісності цієї структури. Сьогодні ж стало відомо, що відправлений нещодавно в монастир на покаяння Мстислав Гук, який "прославився" п'яним дебошем в одному з клубів Тернополя, також буде заборонений в служінні і позбавлений сану (тобто - мінус 3).
    Що буде далі з УАПЦ? Сподівання на те, що приєднання до своєї організації (забороненого в УПЦ) Віктора Бедя стане ковтком свіжого повітря і призведе до вливання "свіжої крові" в "автокефалію" так і не справдились. Разом з цим збільшується тиск на УАПЦ збоку Київського патріархату. Подальшу долю УАПЦ можна охарактеризувати одним словом - занепад.
   Пригадується, як кілька років тому Блаженніший Митрополит Онуфрій висловив готовність до діалогу з лідерами УАПЦ щодо подолання існуючого розколу, однак тоді цю ініціативу запороли самі "автокефали", взявши в своє число Бедя. Та, не дивлячись на це, думається, що подібний діалог можна було би відновити. Зрозуміло, за умови, що УАПЦ поступиться в принципових для УПЦ питаннях (особливо в питанні священнослужителів, які з тих чи інших причин, не відповідають своєму статусу).
   Результат такого діалогу міг би принести велику користь для обох сторін, оскільки в час коли дехто лише говорить про об'єднання, цю процедуру можна було би реалізувати хоча б в подібному варіанті. Так би мовити - покласти початок. Ясна річ, що УАПЦ після подібної ініціативи може понести ще більші втрати, однак долучившись до УПЦ, покаявшись в тому, що почалось майже 100 років тому, духовенство і прихожани УАПЦ отримали б головне - Божу благодать та єдність з усім світовим Православ'ям! Що ще потрібно?
   Вірю в те, що якщо подібне звернення збоку духовенства та мирян УАПЦ матиме місце, Українська Православна Церква з великою радістю і любов'ю прийме ту частину православних християн, які сьогодні позбавлені повноцінного спілкування з Православним світом. Питання принципове ще і тим, що все повинно закінчитись там, де воно почалось. А як відомо, першим українським розколом була саме УАПЦ.


Читайте также

Я, наверное, не то Евангелие читаю…

Потому что когда слышу, как о Церкви сегодня говорят некоторые люди, которые считают себя православными, — ловлю себя на мысли, что, наверное, у меня другое Евангелие.

Як можна увірватися в Храм, де звершувалася Літургія?

Як можна прийти із натовпом, із криком і злом — туди, де Священник виносив Святе Причастя? Туди, де сходив Дух Святий?

«Вот такой у нас Бог, понимаете? Вот такой!!!»

Каждый раз в Великую Пятницу я задаюсь таким вот вопросом: А зачем Он по Воскресении снова пошел к апостолам? Зачем? Почему Он не пошел к другим?

Куда плывем?

Немного общих мыслей о будущем Православия в Украине.

Мерзко злорадствовать об обстрелах домов и больниц, прикрываясь «ответом»

"Ответка", о которой говорят некоторые, должна быть адресована не только непосредственным исполнителям этих чудовищных преступлений, но и всем тем, кто разжигает ненависть между людьми.

Власти Украины действуют против Церкви по лекалам большевиков

Украинские власти вновь действуют по лекалам советских предшественников 1920-х и рубежа 1950-1960-х годов.