Сила прощення
Сила прощення.Буває, сповідаєш людину, яка окрім інших гріхів носить в своєму серці велику образу, чи зло, чи неприязнь, чи гнів на когось зі своїх ближніх. І в той момент, коли під час сповіді така людина прощає своєму ближньому "від всього серця свого", коли прямо говорить на сповіді Богу: "Господи Ісусе Христе, прощаю і не тримаю зла ..." то тоді я, як священик, з великою радістю, полегшенням і повним правом відчуваю готовність вже читати розрішительну молитву, не чекаючи сповіді в інших гріхах. Сповідь звершилася! Людина перемогла саму себе!
В такий момент після того, як людина від серця когось прощає, в мене буває таке відчуття, що інших гріхів від такої людини вже слухати не так важливо. Мов би всі ті інші гріхи вже якось "оптом" прощаються такій людині, яка спромоглася простити свого ближнього.
Порушення посту, опущення молитв ранкових чи вечірніх і т. п., вже ніби не є такими важливими. Це все дрібниці перед лицем такої сили як прощення. Бо якщо людина звершила духовний подвиг - простила ближньому, то всі інші гріхи Господь їй прощає згідно зі Своєю обіцянкою.
Звичайно, прошу зрозуміти мене правильно, - людина повинна сповідати всі гріхи, які пам'ятає, але бувають такі гріхи, подолання яких зі сторони самої людини радикальним чином змінює весь напрямок її духовного життя. І подолання образи, злопам'ятства чи чогось подібного є одним з них. Це як перемога у вирішальній битві. Війна ще деякий час може тривати, але головна битва вже виграна.
Читайте также
Справедливость не по ярлыкам
В Украине все чаще вместо доказательств используют ярлыки. Одних клеймят за принадлежность, другим прощают предательство. Когда закон становится избирательным, справедливость превращается в инструмент давления, а не защиты.
В СВОРОВАННОМ ХРАМЕ В РАЙ НЕ ПОПАДЕШЬ
Эта фраза — не риторика, а нравственное утверждение: невозможно искать спасение там, где попраны заповеди. Слова «В сворованном храме в рай не попадёшь» напоминают, что святыня не может быть присвоена силой, ведь то, что освящено молитвой и любовью, не принадлежит человеку, а Богу.
Когда святыню превратили в пепел
Храм взорвали, чтобы стереть следы грабежа. Немцы знали время подрыва — и сняли всё на плёнку. Через десятилетия хроника всплыла вновь — чтобы сказать правду за тех, кого пытались заставить молчать.
От молитвы к менеджменту: в Лавре – новые «образовательные программы»
Пока в Лавре ищут «сакральное сердце Украины», древняя святыня превращается в площадку экспериментов: теперь здесь предлагают «уникальные» курсы по маркетингу.
Быть собой, когда все сошли с ума: сила совести и веры
Мы живем в мире, где зло называют добром, а ложь — правдой. Те, кто потеряли совесть, пытаются учить нас морали. Но даже когда мир вокруг сводит правду к безумию, важно не предавать Бога, свою совесть и человечность. Потому что истина — не там, где большинство, а там, где правда и Бог.
Рождество без каникул
Школьные каникулы в Ровно завершатся именно на праздник Рождества по Юлианскому календарю. Для многих семей это означает возвращение к учебе вместо совместного празднования важного духовного праздника.