Про поїздку на Фанар УПЦ КП

   І знову про поїздку на Фанар
   Нарешті з'явилась можливість викласти думки щодо ймовірного візиту делегації УПЦ КП на Фанар, які крутились в голові останніх кілька днів. Визнаю, що попередні дослідження даного питання були проведені не надто сумлінно. Зокрема, йдеться про припущення щодо того, що митрополит Емануїл не мав зустрічі з українськими гостями, оскільки був в Парижі.
  Костянтин Москалюк (Kostiantyn Moskalyuk) вказав на те, що владика Емануїл таки був на Фанарі 12 січня. Про це свідчить повідомлення на сайті ec-patr.org. Інформацію на порталі AMEN.GR, де митр. Емануїл вказаний, як учасник міжконфесійної конференції у Франіції, було подано не повністю, що власне і збило мене з пантелику. Після наданих доказів я погодився з тим, що 12 січня митрополит Емануїл таки був в Туреччині.
  Крім цього, з кількох достовірних джерел мені стало відомо, що зустріч таки мала місце. Цей факт особисто я, в принципі припускаю. І якщо це дійсно правда, тоді в мене виникає ще більше запитань, ніж було до цього. Колись я запитував лише про те, чому немає жодних фотографій, які б підтвердили таку важливу подію. А тепер мене цікавить наступне:
   1) Чому представники КПЦ не дали згоди/дозволу на фото і відеофіксацію? (Адже, як я розумію, заборона була виказана саме з їхнього боку)
   2) Якою була мета зустрічі, якщо Фанар неодноразово натякав на те, що подібні діалоги всеодно не призведуть до якихось результатів?
   3) Чи санкціонували в УПЦ КП публікацію повідомлення про зустіч з членами делегації КПЦ?
Можна погодитись з рядом блогерів, які писали, що в КПЦ заборонили надавати зустрічі офіційної складової, оскільки для них вона не мала жодної важливості. Але, чому ж не сфотографуватись? Невже через те, аби не дратувати представників інших Помісних Церквов? Однозначно можна сказати одне - події розгортатимуться цікаво в будь-якому разі.

Читайте также

Рождество или день программиста: о вере, выборе и ответственности

7 января для многих — не просто дата в календаре, а вопрос веры и личного выбора. Попытка придать этому дню новый смысл заставляет задуматься, без чего человеку действительно трудно жить.

Ханукия в Украине: не традиция, а новая публичная реальность

В Украине ханукия исторически не была традицией, но сегодня ее все чаще устанавливают при участии властей

О двойных стандартах и избирательности церковных традиций

Уже не впервые украинское информационное пространство взрывается дискуссиями вокруг церковных обычаев. Особенно тогда, когда слова и дела духовных лидеров начинают расходиться.

Алогичность любви

Поступки истинной любви не поддаются логике: они следуют сердцу, жертвуют собой и отражают евангельскую сущность Христа.

Справедливость не по ярлыкам

В Украине все чаще вместо доказательств используют ярлыки. Одних клеймят за принадлежность, другим прощают предательство. Когда закон становится избирательным, справедливость превращается в инструмент давления, а не защиты.

В СВОРОВАННОМ ХРАМЕ В РАЙ НЕ ПОПАДЕШЬ

Эта фраза — не риторика, а нравственное утверждение: невозможно искать спасение там, где попраны заповеди. Слова «В сворованном храме в рай не попадёшь» напоминают, что святыня не может быть присвоена силой, ведь то, что освящено молитвой и любовью, не принадлежит человеку, а Богу.