Тенденція очевидна

     Мене часто запитують, а для чого, мовляв, я публікую кількість прихожан, які причащалися, або були на вечірньому Богослужінні. Поміж інших причин, на які можна було б вказати, є ще одна - це безперестанна неправда з вуст представників УПЦ КП. Тобто, їхній глава неодноразово заявляв, що вірних в УПЦ стає все менше, а в УПЦ КП - все більше. Не дивно, що його слова повторюють і інші. Ось коментар (з моєї сторінки) від Микола Шкрібляк : "...тенденція очевидна, за останні рік-півтори ряди п’ятої колони кремля - УПЦ - суттєво проріділи... Що не говоріть, а Майдан таки багато, що дав. Слава Богу, що час не припинив Революцію Гідності в людських душах". 
   Я не знаю, яка ситуація в Чернівцях, і чи правду каже пан Микола про порідівші ряди "п'ятої колони у Чернівцях". Тому, прошу моїх друзів, які проживають в цьому місті, не полінуватися і на Пасху зробити кілька порівняльних фото. 
     Проте, я вже точно знаю, яка ситуація в Тернополі і чиї ряди там поріділи. Нагадаю, що саме в Тернопільській області захоплення наших храмів відбуваються найчастіше. Мотив дуже простий - "більшість людей хоче ходити в "свою", "українську" церкву". Можливо, саме ця "більшість" і ходить десь по селах, шукаючи, що можна ще відібрати. Бо на службі в кафедральному (!!!) соборі УПЦ КП міста Тернополя цієї "більшості" не було. 
   Ось текст з оф.сайту Тернопольської єпархії УПЦ КП (написаний, до речі, відомим у вузьких колах проповідників того, що народ дуже хоче до розколу, Євгеном Заплетнюком): "У суботу Лазареву, 8 квітня 2017 р. напередодні свята Входу Господнього в Єрусалим, Високопреосвященнійший Нестор, архієпископ Тернопільський, Кременецький і Бучацький, очолив відправу Всенічного бдіння в Кафедральному соборі святих рівноапостольних Костянтина і Єлени м.Тернополя.
Його Високопресвященству співслужили клірики собору.
    Після читання Євангелія на Утрені владика Нестор, за давньою традицією, звершив освячення верби, а після помазання богомольців освяченим єлеєм на каноні вітав духовенство та прихожан собору, благословляючи кожного березовим віттям". 
   Нижче я подаю фото, на яких чітко видно, що "благословити кожного" вербою було дуже просто, адже всіх "богомольців", разом з "кліриками" було чоловік 10. Більше того, "владика" не тільки "благословляв кожного", а ще й співав на кліросі, тому що крім однієї дівчинки співати було нікому. З такою "тенденцією" у кафедральному соборі УПЦ КП Тернополя ми дуже скоро станемо свідками ситуації з відомої приказки: "сам читаю, сам співаю, сам кадило подаваю". 
   В той же день, в іншому кафедральному соборі, який належить до УПЦ, митрополит Сергій теж служив бдіння. На фото прекрасно видно куди насправді ходять і хотять тернополяни. Як то кажуть, ноу комментс.

Читайте также

Рождество или день программиста: о вере, выборе и ответственности

7 января для многих — не просто дата в календаре, а вопрос веры и личного выбора. Попытка придать этому дню новый смысл заставляет задуматься, без чего человеку действительно трудно жить.

Ханукия в Украине: не традиция, а новая публичная реальность

В Украине ханукия исторически не была традицией, но сегодня ее все чаще устанавливают при участии властей

О двойных стандартах и избирательности церковных традиций

Уже не впервые украинское информационное пространство взрывается дискуссиями вокруг церковных обычаев. Особенно тогда, когда слова и дела духовных лидеров начинают расходиться.

Алогичность любви

Поступки истинной любви не поддаются логике: они следуют сердцу, жертвуют собой и отражают евангельскую сущность Христа.

Справедливость не по ярлыкам

В Украине все чаще вместо доказательств используют ярлыки. Одних клеймят за принадлежность, другим прощают предательство. Когда закон становится избирательным, справедливость превращается в инструмент давления, а не защиты.

В СВОРОВАННОМ ХРАМЕ В РАЙ НЕ ПОПАДЕШЬ

Эта фраза — не риторика, а нравственное утверждение: невозможно искать спасение там, где попраны заповеди. Слова «В сворованном храме в рай не попадёшь» напоминают, что святыня не может быть присвоена силой, ведь то, что освящено молитвой и любовью, не принадлежит человеку, а Богу.