Не встигли відлунати молитви

   Не встигли відлунати молитви...
   Сьогодні, з нагоди Дня перемоги Волинська єпархія УПЦ організувала в місті Луцьку традиційну заупокійну панахиду на Меморіалі вічної слави. На молитві були присутні численні лучани, священики міського благочиння, студенти ВДС, ветерани ВВВ.
    Панахида, організована Волинською єпархії УПЦ на честь 9-го травня, відбувається в Луцьку щороку. Що цікаво, - саме на відправі УПЦ перебувє найбільше людей. Напевно цей факт викликає роздратування в представників окремих конфесій міста і через це вони шукають підвохи там, де їх немає.
   Ось що написав у своєму блозі намісник монастиря УПЦ КП в селі Жидичин архімандрит Костнтин Марченко: «Мене насторожує, що ті ж адепти на кожній панахиді 9 травня у своїх поминальних ектеніях молилися за якихось там вождів…». Крім цього: «Це за яких таких вождів часів Другої світової війни, ви представники «української православної…» молитеся? Може за великого вождя який геноцидом знищив мільйони українців?». І на самкінець: «Може за покидька Жукова ви молитесь, який хотів Дніпро перейти не понтонною переправою а трупами «хохлів»? За яких вождів ви молитесь сучасні яничари зі своїми прихильниками?».
   Перш за все потрібно сказати, що під час заупокійної ектенії виголошуються наступні слова: "Ще молимось за упокій душ спочилих рабів Божих вождів і воїнів, що на полях битви свої життя поклали...". Я не знаю, де саме пан Марченко почув, щоб було озвучено прізвище Жукова чи будь-кого з тих радянських полководців, які мали ненависницьку риторику по відношенню до України. Тим більше не прозвучало імен ні Сталіна, ні Леніна, ні Хрущова, ні Берії, ні Маліновскього, ні ще когось з лідерів радянського союзу, тому дописувати те, чого насправді не було і немає, - аморально.
   Якщо комусь не зрозуміло, про яких вождів йдеться, тоді варто, в першу чергу, привернути увагу до поняття "вождь" в даному контексті. Українська Вікіпедія каже нам, що "Вождь - це проводир війська". По-друге, заупокійна молитва православної Церкви стосується лише тих померлих, які колись були в цій же Церкві охрещені, про що, думаю, Костянтин Марченко знає. По-третє, а за кого ж тоді вчора молився митрополит УПЦ КП Михайло Зінкевич, який стояв біля пам'ятника радянському солдату, оточений меморіальними плитами на честь героїв радянської армії? Навіть кадили і святою водою окроплювали...
   Взагалі, не хотілось би обговорювати подібні речі публічно, тим більше в такий день. Однак коли з'являються подібні виклики, - вони вимагають реакції. Ще більший подив викликають ці заяви архіманрита Жидичинського монастиря на фоні вчорашніх слів його архієрея про примирення. Так-так, митрополит УПЦ КП Михайло казав вчора про необхідність примирення, а архімандрит УПЦ КП Костянтин сьогодні, в принизливому тоні, обзиває дві третини волинян православного віросповідання яничарами. Так що? Почнемо вже нарешті робити висновки з історії? Чи далі будемо клеймити співгромадян в гонитві за рейтингами?

Читайте также