Залишається розіграти релігійну карту

Ну що, залишається розіграти релігійну карту?
На наступному тижні у четвер планується розглянути законопроекти №4128 та №4511.
Про них вже багато сказано і написано. Але слід наголосити, що завдяки законопроекту №4128 держава грубо втручається у внутрішні справи релігійних громад і позбавляє їх права самостійно визначати осіб які належать до них. Окрім цього дозволяє на законодавчому рівні забирати майно релігійних громад будь-якої належності за рейдерськими схемами під приводом зміни підлеглості. Уявляєте що почнеться???
А законопроект № 4511 взагалі дискримінаційний, релігійні організації яким Мінкультури визначить їх центр в країні агресора отримають особливий статус і вони зможуть скористатись усіма «особливостями» цього закону. Чи можливо це в європейській країні?
З цього приводу Уповноважений ВРУ з прав людини у своїй щорічній доповіді зазначила, що законопроект № 4511 дискримінаційний, суперечить Конституції України, міжнародним актам, та Закону «Про свободу совісті та релігійні організації». Та звернулась з відповідним листом до Комітету ВРУ з питань культури і духовності. Але як бачимо, що ні Закони ні Уповноважений з прав людини для депутатів не указ?

Ханукия в Украине: не традиция, а новая публичная реальность

В Украине ханукия исторически не была традицией, но сегодня ее все чаще устанавливают при участии властей

О двойных стандартах и избирательности церковных традиций

Уже не впервые украинское информационное пространство взрывается дискуссиями вокруг церковных обычаев. Особенно тогда, когда слова и дела духовных лидеров начинают расходиться.

Алогичность любви

Поступки истинной любви не поддаются логике: они следуют сердцу, жертвуют собой и отражают евангельскую сущность Христа.

Справедливость не по ярлыкам

В Украине все чаще вместо доказательств используют ярлыки. Одних клеймят за принадлежность, другим прощают предательство. Когда закон становится избирательным, справедливость превращается в инструмент давления, а не защиты.

В СВОРОВАННОМ ХРАМЕ В РАЙ НЕ ПОПАДЕШЬ

Эта фраза — не риторика, а нравственное утверждение: невозможно искать спасение там, где попраны заповеди. Слова «В сворованном храме в рай не попадёшь» напоминают, что святыня не может быть присвоена силой, ведь то, что освящено молитвой и любовью, не принадлежит человеку, а Богу.

Когда святыню превратили в пепел

Храм взорвали, чтобы стереть следы грабежа. Немцы знали время подрыва — и сняли всё на плёнку. Через десятилетия хроника всплыла вновь — чтобы сказать правду за тех, кого пытались заставить молчать.