Хресний Хід до Почаєва

    З огляду на Хресний Хід до Почаєва, і все те, що відбувалося і відбувається навколо нього, я зробив висновок, що абсолютне тоталітарне зло було (і є) вкрай негативно налаштованим проти нього (Хресного Ходу).
    Взагалі, відношення до цієї події дуже яскраво свідчить про:
а) духовний стан людини;
б) етичні норми людини;
в) моральний стан людини;
г) здоровий глузд людини.
    Уявімо собі, що подібна акція пройшла б, приміром, у Польщі (там теж майже в цей час відбувався Хресний Хід). Чи викликала б вона таку саму хвилю бруду і агресії, свідками якої ми стали тут, в Україні? Звичайно, що ні.
    Здорова, вихована людина, з чіткими моральними принципами, ніколи б не дозволила собі називати тих, хто займає іншу релігійну (світоглядну, політичну, соціальну, гендерну і таке інше) позицію "зомбаками", "паскудами" чи "ворогами".
     Натомість, людина з певними проблемами - може таке зробити.
Тому, ми, як християни, не ображаємось. Нас, якщо й обзивають, то за Христа.
І ми будемо й надалі йти Хресним Ходом до Почаєва. Так само, як ходили наші предки протягом 150 років. І їх теж, особливо за часів "совецької влади" обзивали "зомбаками" і "мракобєсами", а вони все одно йшли.
   Бо шукали, спочатку, Царства Небесного.

Справедливость не по ярлыкам

В Украине все чаще вместо доказательств используют ярлыки. Одних клеймят за принадлежность, другим прощают предательство. Когда закон становится избирательным, справедливость превращается в инструмент давления, а не защиты.

В СВОРОВАННОМ ХРАМЕ В РАЙ НЕ ПОПАДЕШЬ

Эта фраза — не риторика, а нравственное утверждение: невозможно искать спасение там, где попраны заповеди. Слова «В сворованном храме в рай не попадёшь» напоминают, что святыня не может быть присвоена силой, ведь то, что освящено молитвой и любовью, не принадлежит человеку, а Богу.

Когда святыню превратили в пепел

Храм взорвали, чтобы стереть следы грабежа. Немцы знали время подрыва — и сняли всё на плёнку. Через десятилетия хроника всплыла вновь — чтобы сказать правду за тех, кого пытались заставить молчать.

От молитвы к менеджменту: в Лавре – новые «образовательные программы»

Пока в Лавре ищут «сакральное сердце Украины», древняя святыня превращается в площадку экспериментов: теперь здесь предлагают «уникальные» курсы по маркетингу.

Быть собой, когда все сошли с ума: сила совести и веры

Мы живем в мире, где зло называют добром, а ложь — правдой. Те, кто потеряли совесть, пытаются учить нас морали. Но даже когда мир вокруг сводит правду к безумию, важно не предавать Бога, свою совесть и человечность. Потому что истина — не там, где большинство, а там, где правда и Бог.

Рождество без каникул

Школьные каникулы в Ровно завершатся именно на праздник Рождества по Юлианскому календарю. Для многих семей это означает возвращение к учебе вместо совместного празднования важного духовного праздника.