Гігієна для розуму, для серця і душі

Гігієна для розуму, для серця і душі
Недавно, їдучи в київських пробках, включив з телефону послухати творіння св. Григорія Богослова. Яка багата мова, які прекрасні слова і смисли! Слухаєш і дивуєшся, як люди древності, а це 4 століття, які не мали так багато книг і інформації як сьогодні, так красиво говорили і мислили.
Після слухання й читання таких текстів, нехай навіть інколи й тематично далеких від нас (тобто проблематика, яку вони піднімають можливо й не завжди актуальна для нас), після занурення в ці слова й сенси виникає бажання краще мислити, краще висловлюватися, шліфувати, відточувати свою мову - усну й письмову.
Хтось з великих філологів-класиків 20 століття (чи не Аверинцев?), казав що вивчення давньо-грецької та латинської мови - це гігієна для розуму. Так, це мертві мови, але їх вивчення допомагає правильно, багато, красиво говорити своєю мовою, і навіть збагачувати її новими смислами.
Я не хочу закликати до необхідності всенародного вивчення древніх мов. Не всім це потрібно. Я хочу сказати, що читання текстів святих отців є гігієною для розуму, для душі, для серця. Ці тексти також піднімають, возвишають, очищають душу, організовують розум, зосереджують його, не дають йому відволікатися на долішнє, а утримують розум і возносять саму людину до горішнього - тобто до висот духу й роздумів про Бога.
Корисно читати тексти древніх, вони окультурюють людину. Окультурюють, культура - це знову ж латинськоюе слово, тобто обробляють, плекають, формують людину.
Св. Григорій Богослов може бути в чомусь складний для розуміння. А тому почати можна зі св. Іоанна Златоуста. Він словесно й богословськи також багатий, але простіший для розуміння.

Как антицерковные ресурсы формируют повестку дня для нас

Интересно, как антицерковные ресурсы формируют повестку дня для нас, православных. Они умудрились внушить, что сослужение с клириками РПЦ или даже посещение богослужения РПЦ – харам, табу, рэд флаг. А чего это вдруг?!

Две трагедии. Но какие разные стандарты

Александр Мациевский перед расстрелом сказал: «Слава Україні!». Его убийство увидел весь мир. О нем говорили политики, государственные чиновники, украинские и мировые СМИ. Посмертно ему присвоили звание Героя Украины. И правильно. Потому что убийство безоружного человека — это трагедия и преступление.

О нападении на монахов Свято-Успенской Святогорской лавры

Официальной информации об открытии уголовного производства о нападении на монахов Свято-Успенской Святогорской лавры на данный момент нет

Минкульт готовит почву для массового изъятия храмов у УПЦ?

Мы видим, что в последние годы Министерство культуры всё чаще разрывает в одностороннем порядке долгосрочные договора аренды или бесплатного пользования, заключённые с УПЦ, в отношении тех храмов или монастырей, которые являются памятниками архитектуры и находятся в государственной (/ коммунальной) собственности. Цель понятна: вытеснить УПЦ из религиозного ландшафта Украины.

Памятник великому князю Владимиру

Памятник великому князю Владимиру, Крестителю Руси, давно стал одним из характерных символов Киева. Со времени открытия в 1853 году статуя и пьедестал не подвергались существенным изменениям.

Смерть монаха

Я, конечно, не эксперт, поэтому сугубо личное наблюдение. Атмосфера смерти монаха и мирянина существенно отличается. Нет многих неприятных моментов, как то соседи и знакомые, советующие всевозможную ахинею, вроде завешивания зеркал, переворачивания стульев и прочей суеверно-ритуальной бредятины, сопутствующей периоду подготовки к похоронам.