Гігієна для розуму, для серця і душі

    Гігієна для розуму, для серця і душі
   Недавно, їдучи в київських пробках, включив з телефону послухати творіння св. Григорія Богослова. Яка багата мова, які прекрасні слова і смисли! Слухаєш і дивуєшся, як люди древності, а це 4 століття, які не мали так багато книг і інформації як сьогодні, так красиво говорили і мислили.
   Після слухання й читання таких текстів, нехай навіть інколи й тематично далеких від нас (тобто проблематика, яку вони піднімають можливо й не завжди актуальна для нас), після занурення в ці слова й сенси виникає бажання краще мислити, краще висловлюватися, шліфувати, відточувати свою мову - усну й письмову. 
   Хтось з великих філологів-класиків 20 століття (чи не Аверинцев?), казав що вивчення давньо-грецької та латинської мови - це гігієна для розуму. Так, це мертві мови, але їх вивчення допомагає правильно, багато, красиво говорити своєю мовою, і навіть збагачувати її новими смислами.
    Я не хочу закликати до необхідності всенародного вивчення древніх мов. Не всім це потрібно. Я хочу сказати, що читання текстів святих отців є гігієною для розуму, для душі, для серця. Ці тексти також піднімають, возвишають, очищають душу, організовують розум, зосереджують його, не дають йому відволікатися на долішнє, а утримують розум і возносять саму людину до горішнього - тобто до висот духу й роздумів про Бога.
    Корисно читати тексти древніх, вони окультурюють людину. Окультурюють, культура - це знову ж латинськоюе слово, тобто обробляють, плекають, формують людину.
    Св. Григорій Богослов може бути в чомусь складний для розуміння. А тому почати можна зі св. Іоанна Златоуста. Він словесно й богословськи також багатий, але простіший для розуміння.



Читайте также

Справедливость не по ярлыкам

В Украине все чаще вместо доказательств используют ярлыки. Одних клеймят за принадлежность, другим прощают предательство. Когда закон становится избирательным, справедливость превращается в инструмент давления, а не защиты.

В СВОРОВАННОМ ХРАМЕ В РАЙ НЕ ПОПАДЕШЬ

Эта фраза — не риторика, а нравственное утверждение: невозможно искать спасение там, где попраны заповеди. Слова «В сворованном храме в рай не попадёшь» напоминают, что святыня не может быть присвоена силой, ведь то, что освящено молитвой и любовью, не принадлежит человеку, а Богу.

Когда святыню превратили в пепел

Храм взорвали, чтобы стереть следы грабежа. Немцы знали время подрыва — и сняли всё на плёнку. Через десятилетия хроника всплыла вновь — чтобы сказать правду за тех, кого пытались заставить молчать.

От молитвы к менеджменту: в Лавре – новые «образовательные программы»

Пока в Лавре ищут «сакральное сердце Украины», древняя святыня превращается в площадку экспериментов: теперь здесь предлагают «уникальные» курсы по маркетингу.

Быть собой, когда все сошли с ума: сила совести и веры

Мы живем в мире, где зло называют добром, а ложь — правдой. Те, кто потеряли совесть, пытаются учить нас морали. Но даже когда мир вокруг сводит правду к безумию, важно не предавать Бога, свою совесть и человечность. Потому что истина — не там, где большинство, а там, где правда и Бог.

Рождество без каникул

Школьные каникулы в Ровно завершатся именно на праздник Рождества по Юлианскому календарю. Для многих семей это означает возвращение к учебе вместо совместного празднования важного духовного праздника.