УГКЦ захоплення православного храму називають непорозумінням
В УГКЦ захоплення православного храму в Коломиї називають непорозумінням! Це щось новеньке!Думаю, як раз непорозумінням є цей коментар для «Обозрєватель».
Всім відомі факти, що священики УГКЦ: захопили православний храм; закликали до «повернення» (читай захоплення) храмів, брали участь у побитті людей та перешкоджали їм молитись.
М`яко кажучи не відповідає дійсності твердження, що «…допоки в один з днів не виявили, що церква відкрита. Першим це побачили греко-католики, і просто зайшли до храму….» і як на мене виглядає смішно. Наче йшли і загублений гаманець нашли. Уявіть собі на хвилинку, що православні віруючі у місті Києві в один із днів побачать відкритим храм святого Миколая на Аскольдовій Могилі і просто туди зайдуть помолитись, а потім нікого не будуть туди пускати і запропонують створити комісію, для справедливого вирішення цього непорозуміння. До речі, храм святого Миколая на Аскольдовій Могилі був православним і зараз ним користуються релігійна громада УГКЦ. А от спірний храм у м. Коломиї будувався православними, ще тоді коли греко-католиків не було.
І слід наголосити, що до сьогоднішнього дня релігійна громада Української Православної Церкви й надалі законно володіє Благовіщенським храмом в м. Коломиї.
Для всіх є очевидним, що священики УГКЦ не тільки порушили Закони державні але й Заповіді Божі. Офіційна реакція вищого керівництва УГКЦ на дії їхніх священиків відсутня, напевно чекають або покривають.
Читайте также

Почему лишили гражданства митрополита Онуфрия именно сейчас
Решение о лишении гражданства главы УПЦ последовало после неудавшегося силового захвата собора в Черновцах — что стоит за действиями власти и какими будут последствия для религиозной Буковины?
Кто спасется?
Храм воспринимался, как святыня, если находился у хуту, и становился «обителью скверны», если там укрывались тутси. Разрушение церквей, где укрывались беженцы, воспринималось как уничтожение Содома и Гоморры.
Про провокацію проти Митрополита Онуфрія у Хмельницькому
Молоді люди, замість проявити себе у захисті своєї землі на передовій (де несуть службу і гинуть віряни УПЦ), обливають хрест — святиню християнського світу — свинячою кров’ю.