УГКЦ захоплення православного храму називають непорозумінням
В УГКЦ захоплення православного храму в Коломиї називають непорозумінням! Це щось новеньке!Думаю, як раз непорозумінням є цей коментар для «Обозрєватель».
Всім відомі факти, що священики УГКЦ: захопили православний храм; закликали до «повернення» (читай захоплення) храмів, брали участь у побитті людей та перешкоджали їм молитись.
М`яко кажучи не відповідає дійсності твердження, що «…допоки в один з днів не виявили, що церква відкрита. Першим це побачили греко-католики, і просто зайшли до храму….» і як на мене виглядає смішно. Наче йшли і загублений гаманець нашли. Уявіть собі на хвилинку, що православні віруючі у місті Києві в один із днів побачать відкритим храм святого Миколая на Аскольдовій Могилі і просто туди зайдуть помолитись, а потім нікого не будуть туди пускати і запропонують створити комісію, для справедливого вирішення цього непорозуміння. До речі, храм святого Миколая на Аскольдовій Могилі був православним і зараз ним користуються релігійна громада УГКЦ. А от спірний храм у м. Коломиї будувався православними, ще тоді коли греко-католиків не було.
І слід наголосити, що до сьогоднішнього дня релігійна громада Української Православної Церкви й надалі законно володіє Благовіщенським храмом в м. Коломиї.
Для всіх є очевидним, що священики УГКЦ не тільки порушили Закони державні але й Заповіді Божі. Офіційна реакція вищого керівництва УГКЦ на дії їхніх священиків відсутня, напевно чекають або покривають.
Читайте также
Ханукия в Украине: не традиция, а новая публичная реальность
В Украине ханукия исторически не была традицией, но сегодня ее все чаще устанавливают при участии властей
О двойных стандартах и избирательности церковных традиций
Уже не впервые украинское информационное пространство взрывается дискуссиями вокруг церковных обычаев. Особенно тогда, когда слова и дела духовных лидеров начинают расходиться.
Алогичность любви
Поступки истинной любви не поддаются логике: они следуют сердцу, жертвуют собой и отражают евангельскую сущность Христа.
Справедливость не по ярлыкам
В Украине все чаще вместо доказательств используют ярлыки. Одних клеймят за принадлежность, другим прощают предательство. Когда закон становится избирательным, справедливость превращается в инструмент давления, а не защиты.
В СВОРОВАННОМ ХРАМЕ В РАЙ НЕ ПОПАДЕШЬ
Эта фраза — не риторика, а нравственное утверждение: невозможно искать спасение там, где попраны заповеди. Слова «В сворованном храме в рай не попадёшь» напоминают, что святыня не может быть присвоена силой, ведь то, что освящено молитвой и любовью, не принадлежит человеку, а Богу.
Когда святыню превратили в пепел
Храм взорвали, чтобы стереть следы грабежа. Немцы знали время подрыва — и сняли всё на плёнку. Через десятилетия хроника всплыла вновь — чтобы сказать правду за тех, кого пытались заставить молчать.