Театр абсурду

Ось така новина з'явилась на фб-сторінці "Тернопільської єпархії УПЦ КП": "У неділю, 22 квітня, на Театральному майдані в Тернополі відбувся молебень утворення єдиної помісної Української Церкви. Духовенство місцевих єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату і Української Автокефальної Православної Церкви разом з очільниками області та міста і мирянами помолилося за Україну та за єдність української Церкви". https://www.facebook.com/pg/TeUPCKP/photos/?tab=album&album_id=1629195453795192

Тут є досить красномовними як мінімум три моменти.

По-перше, "молитва" відбувалася під стінами Тернопільського театру. Той факт, що вся ця ідея з ЄПЦ вже давно перетворилася на театр, вже нікого не дивує. Єдине питання, яке виникло у мене, чому їх не пустили всередину? Можливо тому, що справжні актори не захотіли віддати сцену. На що нам, простим громадянам країни, варто розраховувати? На те, що скоро в Києві відбудеться подібна молитва, правда, вже під стінами цирку (на арену їх не пустять клоуни).

По-друге, як я розумію, на іншій світлині зафіксована реальна кількість всіх тернопільчан, які не тільки хочуть, щоб в Україні була ЄПЦ, але й будуть "молитися" там. Чоловік 150, або, менше 0,1 % від загальної кількості населення міста. Приблизно, така ж кількість, я переконаний в цьому, як і по країні в цілому. Для "Центру Разумкова" вже готове дослідження.

Ну, і третє (тамуйте подих) - зверніть увагу на символічний плакат за спинами тих, хто очолив цю "молитву". Бачите? "За двома зайцями"! Фабула фільму (і вистави), нагадаю, така: Легковажний цирульник (перукар), Свирид Голохвостий, вирішує вигідним шлюбом виправити своє матеріальне становище. Сподіваючись на свою привабливу зовнішність і «вченість», Голохвостий починає залицятися одразу до двох дівчат, але народ знає: за двома зайцями побіжиш, жодного не спіймаєш".
Так що, наши борці за ЄПЦ, самі того не бажаючи, чітко розкрили всі свої задуми. По Фрейду.
І да, такі вони розумні, що аж страшно))))

Справедливость не по ярлыкам

В Украине все чаще вместо доказательств используют ярлыки. Одних клеймят за принадлежность, другим прощают предательство. Когда закон становится избирательным, справедливость превращается в инструмент давления, а не защиты.

В СВОРОВАННОМ ХРАМЕ В РАЙ НЕ ПОПАДЕШЬ

Эта фраза — не риторика, а нравственное утверждение: невозможно искать спасение там, где попраны заповеди. Слова «В сворованном храме в рай не попадёшь» напоминают, что святыня не может быть присвоена силой, ведь то, что освящено молитвой и любовью, не принадлежит человеку, а Богу.

Когда святыню превратили в пепел

Храм взорвали, чтобы стереть следы грабежа. Немцы знали время подрыва — и сняли всё на плёнку. Через десятилетия хроника всплыла вновь — чтобы сказать правду за тех, кого пытались заставить молчать.

От молитвы к менеджменту: в Лавре – новые «образовательные программы»

Пока в Лавре ищут «сакральное сердце Украины», древняя святыня превращается в площадку экспериментов: теперь здесь предлагают «уникальные» курсы по маркетингу.

Быть собой, когда все сошли с ума: сила совести и веры

Мы живем в мире, где зло называют добром, а ложь — правдой. Те, кто потеряли совесть, пытаются учить нас морали. Но даже когда мир вокруг сводит правду к безумию, важно не предавать Бога, свою совесть и человечность. Потому что истина — не там, где большинство, а там, где правда и Бог.

Рождество без каникул

Школьные каникулы в Ровно завершатся именно на праздник Рождества по Юлианскому календарю. Для многих семей это означает возвращение к учебе вместо совместного празднования важного духовного праздника.