Чому не виходить з Томосом?

Президент Петр Порошенко во время совещания с представителями раскольничьих религиозных организаций о создании ЕПЦ

Коли бажане видають за дійсне

На той час, коли в мене брали коментар до цієї статті (https://daily.rbc.ua/ukr/show/avtokefaliya-ukrainy-prohodit-podgotovka-1531839486.html), дійсно, в нас ще не було інформації про те, хто приїде з Константинополя. Однак в коментарі я сказав, що це питання часу і що незабаром така інформація в нас буде. Однак ці мої слова не були включені до статті.

Тому зараз можу повідомити, що до України прибуде делегація на чолі з митрополитом Гальським Емануїлом. Владика Емануїл, як я вже раніше писав, є виваженим і поміркованим ієрархом.

Особливих новин по Томосу чекати не слід, бо на минулому тижні був Синод в Константинополі, і ніяких рішень на цю тему прийнято не було. Тобто 28 липня Томоса точно не буде, незважаючи на обіцянки-цяцянки наших державних мужів. Тому гості з Константинополя приїдуть, напевне скажуть декілька дипломатичних фраз чи заяв, які також можна буде тлумачити по-різному, і поїдуть назад. Ці заяви і фрази знову викличуть інформаційний шум в наших ЗМІ, їх будуть намагатися тлумачити як чергову «перемогу» (чи «ось-ось перемогу»), знову буде порція негативу на адресу УПЦ, і на тому все закінчиться.

Далі по змісту згаданої статті. Всі ці заяви «анонімних дипломатів», про яких згадується в тексті, а також раніше А. Парубія та інших про те, що все переноситься на серпень, це неправда. В серпні нам скажуть, що переноситься на вересень. Нехай всі ті, хто про це говорить, не обманюють людей і не породжують в них завищених очікувань. А також нехай чиновники не втручаються в церковні справи, а краще нехай займаються своїми. Там в них роботи вистачить ще надовго.

Казали вже нам, що Томос буде 28 травня чи в кінці червня, а приїдуть його вручати 28 липня. І що? І 28 травня пройшло, і червень пройшов, і 28 липня проходить, і очевидно, що й серпень пройде так само. Хіба, може, по пошті Томос пришлють? :) Тому нехай не обманюють людей ті наші чиновники, які до Православної Церкви мають такий самий стосунок, як я до УГКЦ чи до протестантів.

Вони це все вимушені говорити, щоб зберегти лице, а точніше зберегти добру міну при поганій грі.

Чому не виходить з Томосом?

Знаєте, чому на стелі неможливо спати? Правильно, бо ковдра падає. А чому падає? Бо існує сила земного тяжіння. Ньютон колись закон такий відкрив. Іншими словами, існують закони природи, певні правила, які переступити важко або неможливо. Тому дивно ображатися на те, що світить сонце чи капає дощ чи віє вітер.

Так і тут. Дивно ображатися на те, що Церква не робить того, що суперечить її правилам і традиціям. І головне, не робить таким способом, який також всьому вищесказаному суперечить.

Тому, панове державні діячі, «анонімні дипломати» та інші «експерти»! Просто вчіть правила, або не втручайтеся туди, чого не розумієте і не знаєте. Мій вчитель трудового навчання в школі нас вчив техніці безпеки праці просто і доступно: «Не пхай пальця туди, куди голова не влазить!»

Так ось, перефразовуючи його слова, але зберігаючи його ідею, можна сказати так: якщо особливості церковної сфери у вашу чиновницьку голову не поміщаються, то будь-ласка не втручайтеся й не позортеся. Ми ж про це вас попереджували вже давно. Вам же легше буде.

Читайте также

Ханукия в Украине: не традиция, а новая публичная реальность

В Украине ханукия исторически не была традицией, но сегодня ее все чаще устанавливают при участии властей

О двойных стандартах и избирательности церковных традиций

Уже не впервые украинское информационное пространство взрывается дискуссиями вокруг церковных обычаев. Особенно тогда, когда слова и дела духовных лидеров начинают расходиться.

Алогичность любви

Поступки истинной любви не поддаются логике: они следуют сердцу, жертвуют собой и отражают евангельскую сущность Христа.

Справедливость не по ярлыкам

В Украине все чаще вместо доказательств используют ярлыки. Одних клеймят за принадлежность, другим прощают предательство. Когда закон становится избирательным, справедливость превращается в инструмент давления, а не защиты.

В СВОРОВАННОМ ХРАМЕ В РАЙ НЕ ПОПАДЕШЬ

Эта фраза — не риторика, а нравственное утверждение: невозможно искать спасение там, где попраны заповеди. Слова «В сворованном храме в рай не попадёшь» напоминают, что святыня не может быть присвоена силой, ведь то, что освящено молитвой и любовью, не принадлежит человеку, а Богу.

Когда святыню превратили в пепел

Храм взорвали, чтобы стереть следы грабежа. Немцы знали время подрыва — и сняли всё на плёнку. Через десятилетия хроника всплыла вновь — чтобы сказать правду за тех, кого пытались заставить молчать.