Абсолютно бездумні та безпринципні провокатори

Одна из провокаторш на ул. Грушевского во время крестного хода УПЦ

Технологія провокацій на хресній ході

Нажаль, будь-які справді масові заходи Української Православної Церкви майже завжди супроводжуються провокаціями штучного характеру. Так само трапилось і цього разу, коли 27 липня відбулась масштабна хресна хода Української Православної Церкви.

Йдеться про жіночок середнього та літнього віку, які йшли з портретами царя та Патріарха Кирила, а потім почали розгортати прапори, серед яких був і російський. Їх було близько 20 чоловік і вони були разом у групі. Діяли організовано і абсолютно типово для людей, які саме за 200-300 грн беруть участь у різноманітних політичних мітингах.

Те, що вони були кимось зорганізовані, я навіть не сумніваюсь. Роблю цей висновок з того, що: а) вони не йшли у хресній ході від початку до кінця, фактично вклинюючись у натовп лише для вдалого кадру; б) портретів царя і предстоятеля РПЦ в кожної з них було по декілька штук в руках, а це значить, що комусь це треба було підготувати. На одному з фото вони стоять настільки типово для звичних оку «активістів», що якщо забрати з їхніх рук портрети і впихнути туди якісь «гасла», вийде знайома усім картина. Зверніть увагу! Одна і та ж дамочка тримає на одному з фото портрет царя, а на іншому – Паріарха Кирила.

В тому, що вони мають опосередковане відношення до Церкви або не мають його взагалі, теж не сумніваюсь. Для цього варто лише порівняти їх та інших жіночок/дівчат, які брали участь у хресній ході. Абсолютна більшість з них мала на головах платки, які є особливою відзнакою православної жінки. Ця ж група платків на головах не мала взагалі. І це не прості балачки. Покажіть мені хоча б одну віруючу дівчину чи жінку, яка не одягає на голову хустку під час молитви. Знаєте таких?

Далі. Метою учасників хресної ходи, які приїхали з усіх куточків України, було пройти шлях від Володимирської гірки до Києво-Печерської лаври, взявши участь у всьому, що відбуватиметься від початку до кінця. Ці «активістки» не ставили нічого подібного за ціль для себе. Саме тому вони почали вклинюватись у хід в районі стадіону ім. Валерія Лобановського і так само вийшли з нього десь між Маріїнським та «Арсенальною».

Вони не пройшли від початку і до кінця, заради чого брали участь у хресній ході інші люди. Вони і не збирались цього робити. Їхньою метою була демонстрація. Безглузда, дешева та підготовлена нашвидкоруч. В їхніх руках можна було побачити асоціації, які потім вдало розтиражували такі нещасні ЗМІ, як «Прямий» та інші.

Хто вони? На мою думку – провокатори. Абсолютно бездумні та безпринципні. Вони, хоч і жалюгідно, однак спрацювали для «картинки», яку вже другий день поспіль інформаційно розганяють скрізь і всюди.

І останнє. Дійсно, хтось комусь роздавав якісь там гроші біля станції метро «Арсенальна». Я не берусь казати на 100%, хоча на 99,9% впевнений, що це або така ж вистава, або вище згадані отримували заробітню плату за свої послуги. Наші люди йшли, не зупиняючись.

Читайте также

Памятник великому князю Владимиру

Памятник великому князю Владимиру, Крестителю Руси, давно стал одним из характерных символов Киева. Со времени открытия в 1853 году статуя и пьедестал не подвергались существенным изменениям.

Смерть монаха

Я, конечно, не эксперт, поэтому сугубо личное наблюдение. Атмосфера смерти монаха и мирянина существенно отличается. Нет многих неприятных моментов, как то соседи и знакомые, советующие всевозможную ахинею, вроде завешивания зеркал, переворачивания стульев и прочей суеверно-ритуальной бредятины, сопутствующей периоду подготовки к похоронам.

Не надо ковыряться в навозе

Друзья, сегодня у нас не совсем обычная тема. На этот раз я хочу задать вам вопрос и понять, в чём я не прав. Или, наоборот, услышать, что я прав.

Секс во время поста

"Допустима ли супружеская близость во время поста? Есть ли четкая позиция Церкви по этому вопросу?"

Кризис, который способен изменить церковную жизнь навсегда

Потеря храмов, служение в домах и разрушение привычной церковной жизни многим кажутся катастрофой . Однако история христианства показывает, что именно через гонения Церковь нередко возвращалась к своим истокам.

Молитва как путь любви

Молитва - это возможность взглянуть на себя, свою жизнь и мир вокруг глазами Бога.