Абсолютно бездумні та безпринципні провокатори

Одна из провокаторш на ул. Грушевского во время крестного хода УПЦ

Одна из провокаторш на ул. Грушевского во время крестного хода УПЦ

Технологія провокацій на хресній ході

Нажаль, будь-які справді масові заходи Української Православної Церкви майже завжди супроводжуються провокаціями штучного характеру. Так само трапилось і цього разу, коли 27 липня відбулась масштабна хресна хода Української Православної Церкви.

Йдеться про жіночок середнього та літнього віку, які йшли з портретами царя та Патріарха Кирила, а потім почали розгортати прапори, серед яких був і російський. Їх було близько 20 чоловік і вони були разом у групі. Діяли організовано і абсолютно типово для людей, які саме за 200-300 грн беруть участь у різноманітних політичних мітингах.

Те, що вони були кимось зорганізовані, я навіть не сумніваюсь. Роблю цей висновок з того, що: а) вони не йшли у хресній ході від початку до кінця, фактично вклинюючись у натовп лише для вдалого кадру; б) портретів царя і предстоятеля РПЦ в кожної з них було по декілька штук в руках, а це значить, що комусь це треба було підготувати. На одному з фото вони стоять настільки типово для звичних оку «активістів», що якщо забрати з їхніх рук портрети і впихнути туди якісь «гасла», вийде знайома усім картина. Зверніть увагу! Одна і та ж дамочка тримає на одному з фото портрет царя, а на іншому – Паріарха Кирила.

В тому, що вони мають опосередковане відношення до Церкви або не мають його взагалі, теж не сумніваюсь. Для цього варто лише порівняти їх та інших жіночок/дівчат, які брали участь у хресній ході. Абсолютна більшість з них мала на головах платки, які є особливою відзнакою православної жінки. Ця ж група платків на головах не мала взагалі. І це не прості балачки. Покажіть мені хоча б одну віруючу дівчину чи жінку, яка не одягає на голову хустку під час молитви. Знаєте таких?

Далі. Метою учасників хресної ходи, які приїхали з усіх куточків України, було пройти шлях від Володимирської гірки до Києво-Печерської лаври, взявши участь у всьому, що відбуватиметься від початку до кінця. Ці «активістки» не ставили нічого подібного за ціль для себе. Саме тому вони почали вклинюватись у хід в районі стадіону ім. Валерія Лобановського і так само вийшли з нього десь між Маріїнським та «Арсенальною».

Вони не пройшли від початку і до кінця, заради чого брали участь у хресній ході інші люди. Вони і не збирались цього робити. Їхньою метою була демонстрація. Безглузда, дешева та підготовлена нашвидкоруч. В їхніх руках можна було побачити асоціації, які потім вдало розтиражували такі нещасні ЗМІ, як «Прямий» та інші.

Хто вони? На мою думку – провокатори. Абсолютно бездумні та безпринципні. Вони, хоч і жалюгідно, однак спрацювали для «картинки», яку вже другий день поспіль інформаційно розганяють скрізь і всюди.

І останнє. Дійсно, хтось комусь роздавав якісь там гроші біля станції метро «Арсенальна». Я не берусь казати на 100%, хоча на 99,9% впевнений, що це або така ж вистава, або вище згадані отримували заробітню плату за свої послуги. Наші люди йшли, не зупиняючись.

Читайте также

Робот Епифаний

Картинка задумывалась довольно красивая. А получилась откровенно нелепая.

Я, наверное, не то Евангелие читаю…

Потому что когда слышу, как о Церкви сегодня говорят некоторые люди, которые считают себя православными, — ловлю себя на мысли, что, наверное, у меня другое Евангелие.

Як можна увірватися в Храм, де звершувалася Літургія?

Як можна прийти із натовпом, із криком і злом — туди, де Священник виносив Святе Причастя? Туди, де сходив Дух Святий?

«Вот такой у нас Бог, понимаете? Вот такой!!!»

Каждый раз в Великую Пятницу я задаюсь таким вот вопросом: А зачем Он по Воскресении снова пошел к апостолам? Зачем? Почему Он не пошел к другим?

Куда плывем?

Немного общих мыслей о будущем Православия в Украине.

Мерзко злорадствовать об обстрелах домов и больниц, прикрываясь «ответом»

"Ответка", о которой говорят некоторые, должна быть адресована не только непосредственным исполнителям этих чудовищных преступлений, но и всем тем, кто разжигает ненависть между людьми.