Абсолютно бездумні та безпринципні провокатори
Одна из провокаторш на ул. Грушевского во время крестного хода УПЦ
Технологія провокацій на хресній ході
Нажаль, будь-які справді масові заходи Української Православної Церкви майже завжди супроводжуються провокаціями штучного характеру. Так само трапилось і цього разу, коли 27 липня відбулась масштабна хресна хода Української Православної Церкви.
Йдеться про жіночок середнього та літнього віку, які йшли з портретами царя та Патріарха Кирила, а потім почали розгортати прапори, серед яких був і російський. Їх було близько 20 чоловік і вони були разом у групі. Діяли організовано і абсолютно типово для людей, які саме за 200-300 грн беруть участь у різноманітних політичних мітингах.
Те, що вони були кимось зорганізовані, я навіть не сумніваюсь. Роблю цей висновок з того, що: а) вони не йшли у хресній ході від початку до кінця, фактично вклинюючись у натовп лише для вдалого кадру; б) портретів царя і предстоятеля РПЦ в кожної з них було по декілька штук в руках, а це значить, що комусь це треба було підготувати. На одному з фото вони стоять настільки типово для звичних оку «активістів», що якщо забрати з їхніх рук портрети і впихнути туди якісь «гасла», вийде знайома усім картина. Зверніть увагу! Одна і та ж дамочка тримає на одному з фото портрет царя, а на іншому – Паріарха Кирила.
В тому, що вони мають опосередковане відношення до Церкви або не мають його взагалі, теж не сумніваюсь. Для цього варто лише порівняти їх та інших жіночок/дівчат, які брали участь у хресній ході. Абсолютна більшість з них мала на головах платки, які є особливою відзнакою православної жінки. Ця ж група платків на головах не мала взагалі. І це не прості балачки. Покажіть мені хоча б одну віруючу дівчину чи жінку, яка не одягає на голову хустку під час молитви. Знаєте таких?
Далі. Метою учасників хресної ходи, які приїхали з усіх куточків України, було пройти шлях від Володимирської гірки до Києво-Печерської лаври, взявши участь у всьому, що відбуватиметься від початку до кінця. Ці «активістки» не ставили нічого подібного за ціль для себе. Саме тому вони почали вклинюватись у хід в районі стадіону ім. Валерія Лобановського і так само вийшли з нього десь між Маріїнським та «Арсенальною».
Вони не пройшли від початку і до кінця, заради чого брали участь у хресній ході інші люди. Вони і не збирались цього робити. Їхньою метою була демонстрація. Безглузда, дешева та підготовлена нашвидкоруч. В їхніх руках можна було побачити асоціації, які потім вдало розтиражували такі нещасні ЗМІ, як «Прямий» та інші.
Хто вони? На мою думку – провокатори. Абсолютно бездумні та безпринципні. Вони, хоч і жалюгідно, однак спрацювали для «картинки», яку вже другий день поспіль інформаційно розганяють скрізь і всюди.
І останнє. Дійсно, хтось комусь роздавав якісь там гроші біля станції метро «Арсенальна». Я не берусь казати на 100%, хоча на 99,9% впевнений, що це або така ж вистава, або вище згадані отримували заробітню плату за свої послуги. Наші люди йшли, не зупиняючись.
Читайте также
Відповідь мовчанням сильніша ситуативних аргументів.
Будьмо багатослівними своїми вчинками, поступками та подвигами, а не вивіреними термінами.
Десятинный монастырь для верующих не «незаконный МАФ», а храм
Какое значение это событие будет иметь в дальнейшем у верующих и священства УПЦ для определения их отношения к центральным властям и к ПЦУ в целом?
Что я здесь делаю? Неделя о блудном сыне
Господи, пусть этот вопрос прозвучит в сердцах тех, кто этой ночью нажимает на кнопку "пуск", и все дети доживут до утра…
Молчать нельзя, когда хулят Бога
В любой дискуссии нужны аргументы, а не эмоции. А вера не имеет доказательств. Это опыт, который у каждого индивидуальный.
Рассказ Александра Ужанкова о чуде святителя Феодосия Черниговского
Летом 1962 года мне исполнилось семь лет, и я очень хотел поскорее пойти в школу.