Відповідь на звинувачення каналу 1+1
Сюжет канала «1+1» призван дискредитировать Церковь
Вчора, 2.12.2018 року на телеканалі «1+1» у випуску ТСН в сюжеті «Страсті за Томосом» (автор сюжету незмінний Сергій Гальченко), мене звинуватили в тому, що я спілкувався з дипломатом Посольства РФ в Україні.
Відповідаю і пояснюю:
До моєї компетенції, як заступника Голови Відділу зовнішніх церковних зв'язків УПЦ, належить спілкування з дипломатами та представниками ВСІХ Посольств, які акредитовані в Україні. Що означає акредитовані? Це означає, що держава Україна дає свій дозвіл на перебування й звершення дипломатичної місії конкретним дипломатам з конкретних країн. У кожного дипломата, включно з російськими, є акредитаційна картка, видана МЗС України та підписана уповноваженим високопосадовцем Міністерства. Нагадаю, що Україна до цих пір не розірвала дипломатичних відносин з Росією. Рівень дипломатичних відносин понижений, в Києві немає російського посла, а є лише тимчасовий повірений. Як і в Москві - український. А тому, якщо навіть згаданий російський дипломат і працює на свою розвідку, як стверджується в сюжеті, то це проблема не моя, а МЗС, СБУ та інших державних органів, які дозволяють його перебування й роботу в Україні.
А тому, нічого незаконного я не роблю і таємниці з цього також не роблю.
Більше того, я також зустрічаюся і з американськими дипломатами, так само як і з дипломатами країн Євросоюзу, та багатьох інших країн. Це моя робота.
Тому звинувачувати мене в окремих зустрічах з дипломатом російського посольства це те саме, що звинувачувати Міністра закордонних справ України П. Клімкіна в тому, що він інколи зустрічається з Міністром закордонних справ РФ С. Лавровим. Або українських дипломатів в тому, що вони зустрічаються з їхніми російськими візаві. Це їхня робота.
А відтак, розцінюю сюжет на «Плюсах» як намагання дискредитувати мене особисто, як одного з публічних представників та спікерів Церкви, а через це і Церкву загалом. Звинувачення замовні і штучні. Це все ми спостерігаємо дуже часто протягом останнього часу, а тому не дивуємося.
P. S. «Виноват ты в том, что хочется мне кушать», И. Крылов, басня «Волк и ягненок».
Читайте также
Справедливость не по ярлыкам
В Украине все чаще вместо доказательств используют ярлыки. Одних клеймят за принадлежность, другим прощают предательство. Когда закон становится избирательным, справедливость превращается в инструмент давления, а не защиты.
В СВОРОВАННОМ ХРАМЕ В РАЙ НЕ ПОПАДЕШЬ
Эта фраза — не риторика, а нравственное утверждение: невозможно искать спасение там, где попраны заповеди. Слова «В сворованном храме в рай не попадёшь» напоминают, что святыня не может быть присвоена силой, ведь то, что освящено молитвой и любовью, не принадлежит человеку, а Богу.
Когда святыню превратили в пепел
Храм взорвали, чтобы стереть следы грабежа. Немцы знали время подрыва — и сняли всё на плёнку. Через десятилетия хроника всплыла вновь — чтобы сказать правду за тех, кого пытались заставить молчать.
От молитвы к менеджменту: в Лавре – новые «образовательные программы»
Пока в Лавре ищут «сакральное сердце Украины», древняя святыня превращается в площадку экспериментов: теперь здесь предлагают «уникальные» курсы по маркетингу.
Быть собой, когда все сошли с ума: сила совести и веры
Мы живем в мире, где зло называют добром, а ложь — правдой. Те, кто потеряли совесть, пытаются учить нас морали. Но даже когда мир вокруг сводит правду к безумию, важно не предавать Бога, свою совесть и человечность. Потому что истина — не там, где большинство, а там, где правда и Бог.
Рождество без каникул
Школьные каникулы в Ровно завершатся именно на праздник Рождества по Юлианскому календарю. Для многих семей это означает возвращение к учебе вместо совместного празднования важного духовного праздника.