Комплекс неповноцінності
Объединительный собор по созданию ПЦУ
Дивлюся я на все те, що відбувається навколо нової «автокефальної церкви», слухаю те, що говорять її симпатики, суспільні діячі, депутати, слухаю агресивні, грубі, образливі вислови й випади на адресу нашої Церкви навіть від перших осіб держави, і роблю висновок, що створюється нова «ПЦУ» не за, а проти. Дійсно, проти нашої Української Православної Церкви.
Справжня її ціль не в побудові якоїсь позитивної власної структури, а в знищенні нашої Церкви, що було зрозуміло й з самого початку.
Здавалося б, ну отримали ви свою «автокефалію», хай навіть обмежену, невизнану Помісними Церквами, в незаконний спосіб, що породило шок серед Помісних Церков, - ну й майте собі. Сидіть і не чіпайте нікого. Ні, треба наїжджати, шельмувати, перейменувати, захопити, забрати, увірвати хоча б шматок, відірвати когось або щось від УПЦ.
Це означає, що ця структура як була, так і є неповноцінною ні церковно, ні психологічно, ні морально. Цій структурі треба завжди комусь щось доказувати, треба самостверджуватися за рахунок інших, через поглинання, перейменування, перетягування і т.п. Як в тій рекламі прального порошку «Tide»: «А, Ви ще не ..., тоді ми йдемо до вас»
Але це є комплекс неповноцінності.
Натомість наша УПЦ нічого нікому не доказує.УПЦ повноцінна і самодостатня, хто б що не говорив. Подобається вона комусь чи ні, вона є, визнана, живе, молиться, служить, ні в кого нічого не забирає, відстоює своє, вона просто є. Спокійно є.
Читайте также
Справедливость не по ярлыкам
В Украине все чаще вместо доказательств используют ярлыки. Одних клеймят за принадлежность, другим прощают предательство. Когда закон становится избирательным, справедливость превращается в инструмент давления, а не защиты.
В СВОРОВАННОМ ХРАМЕ В РАЙ НЕ ПОПАДЕШЬ
Эта фраза — не риторика, а нравственное утверждение: невозможно искать спасение там, где попраны заповеди. Слова «В сворованном храме в рай не попадёшь» напоминают, что святыня не может быть присвоена силой, ведь то, что освящено молитвой и любовью, не принадлежит человеку, а Богу.
Когда святыню превратили в пепел
Храм взорвали, чтобы стереть следы грабежа. Немцы знали время подрыва — и сняли всё на плёнку. Через десятилетия хроника всплыла вновь — чтобы сказать правду за тех, кого пытались заставить молчать.
От молитвы к менеджменту: в Лавре – новые «образовательные программы»
Пока в Лавре ищут «сакральное сердце Украины», древняя святыня превращается в площадку экспериментов: теперь здесь предлагают «уникальные» курсы по маркетингу.
Быть собой, когда все сошли с ума: сила совести и веры
Мы живем в мире, где зло называют добром, а ложь — правдой. Те, кто потеряли совесть, пытаются учить нас морали. Но даже когда мир вокруг сводит правду к безумию, важно не предавать Бога, свою совесть и человечность. Потому что истина — не там, где большинство, а там, где правда и Бог.
Рождество без каникул
Школьные каникулы в Ровно завершатся именно на праздник Рождества по Юлианскому календарю. Для многих семей это означает возвращение к учебе вместо совместного празднования важного духовного праздника.