Законом № 4128 фактично ліквідовується свобода віросповідання

Депутаты приняли закон № 4128 со второго раза

Знаєте, друзі, це – прогрес. Цим законом, фактично ліквідовується таке поняття, як свобода віросповідання. Ну як, ліквідовується, вона діє тільки для «правильної», політичної «Церкви».

Тепер долю храму буде вирішувати не місцева православна община, яка будувала та доглядала Церкву, звершуючи та відвідуючи у ній Богослужіння. А молоді люди, які одягнувши маски, приїдуть до будь-якого храму та вкажуть, як там правильно молитись та кому храм має належати. При цьому тероризуючи тих громадян України, які не згодні з такою лінією ПАРТІЇ.

Також, долю храмів будуть вирішувати Районні, Міські та Селищні ради, хоча вони не мають права цього робити, бо Церква від держави відокремлена (смішно, правда?), але там, ще досить багато людей, які пам’ятають часи радянського періоду та не проти повторити «подвиги» своїх дідусів та бабусь. Тільки тоді храми перетворювали у кінотеатри та клуби, де активно велась пропаганда атеїзму, тепер же, будуть перетворювати у храми славлення та поклоніння сучасним можновладцям і «вождям».

Ось така вона, демократія та Європа. А тим, хто радіє та плескає в долоні, хотілось би зауважити, що сьогодні їм заважає Українська Православна Церква, а завтра їм буде заважати те, що в українців дуже багато землі, квартир та будинків. І це питання потрібно буде вирішити, може й за допомогою тих же молодих людей в масках. Апетит, як кажуть, приходить під час їжі.

Стає все більше зрозумілим те, що їм не треба Бога, вони у Нього не вірять. Просто потрібно по перше, ліквідувати у людях надію на Бога, по друге, замінити віру Христову на пропагандиську підробку з зовнішніми елементами християнства, та активно вести свою діяльність, відвертаючи народ від реальних проблем.

Таке можуть вигадати тільки ті, які не вірять ні в Бога, ні в останній Страшний Суд… Прости їм, Боже, бо не відають, що творять...

Справедливость не по ярлыкам

В Украине все чаще вместо доказательств используют ярлыки. Одних клеймят за принадлежность, другим прощают предательство. Когда закон становится избирательным, справедливость превращается в инструмент давления, а не защиты.

В СВОРОВАННОМ ХРАМЕ В РАЙ НЕ ПОПАДЕШЬ

Эта фраза — не риторика, а нравственное утверждение: невозможно искать спасение там, где попраны заповеди. Слова «В сворованном храме в рай не попадёшь» напоминают, что святыня не может быть присвоена силой, ведь то, что освящено молитвой и любовью, не принадлежит человеку, а Богу.

Когда святыню превратили в пепел

Храм взорвали, чтобы стереть следы грабежа. Немцы знали время подрыва — и сняли всё на плёнку. Через десятилетия хроника всплыла вновь — чтобы сказать правду за тех, кого пытались заставить молчать.

От молитвы к менеджменту: в Лавре – новые «образовательные программы»

Пока в Лавре ищут «сакральное сердце Украины», древняя святыня превращается в площадку экспериментов: теперь здесь предлагают «уникальные» курсы по маркетингу.

Быть собой, когда все сошли с ума: сила совести и веры

Мы живем в мире, где зло называют добром, а ложь — правдой. Те, кто потеряли совесть, пытаются учить нас морали. Но даже когда мир вокруг сводит правду к безумию, важно не предавать Бога, свою совесть и человечность. Потому что истина — не там, где большинство, а там, где правда и Бог.

Рождество без каникул

Школьные каникулы в Ровно завершатся именно на праздник Рождества по Юлианскому календарю. Для многих семей это означает возвращение к учебе вместо совместного празднования важного духовного праздника.