Константинополь, дивись!
Захват храма
Ми не змогли одразу повідомити про те, що відбулось у Берестечку, оскільки встановлювали всі дані тих подій. Як відомо, міжконфесійні перипетії у цьому місті почались ще 14 січня, коли, під час Різдвяного концерту, який щороку організовувався для містян силами Свято-Троїцької парафії УПЦ, представники місцевої влади ініціювали так звані збори про перехід до ПЦУ. Що цікаво, - на цьому сумнівному заході не було представників Свято-Троїцької релігійної громади УПЦ, оскільки вони провели парафіяльні збори вранці цього ж дня, після Богослужіння. На парафіяльному зібранні віруючі люди висловили небажання змінювати свою конфесійну приналежність. Було зібрано підписи. Складено протокол.
Ввечері 14 січня, у будинку культури проходили збори, але не релігійної громади, а територіальної. Їх ініціювали та провели представники міської ради Берестечка. Секретар міської ради Орися Максимець розповсюджувала у соціальних мережах оголошення про проведення зборів, а особисто голова міської ради Залевська Валентина виступала з полум'яною промовою про необхідність переходу до ПЦУ. Активну участь у цьому заході брав також настоятель Свято-Духівського храму УПЦ КП міста Берестечка Володимир Курчин. Вочевидь, він вирішив, що теж має право голосу щодо подальшої долі релігійної громади УПЦ.
Після проведення цих зборів, активісти кілька разів приходили до оселі настоятеля громади УПЦ протоієрея Дмитрія Петрущака, вимагаючи від нього підтримати перехід до ПЦУ. Отець Дмитрій, який більше двох десятиліть трудився, відновлюючи та реставруючи Свято-Троїцький собор, не зрадив Церкві та відмовився від їхніх вимог. Після цього почали з'являтись чутки про те, що собор планують захопити. Зважаючи на це, з 27 січня отець-настоятель перестав звершувати Богослужіння, побоюючись захоплення.
Того ж 27-го січня, під собор приїхали представники УПЦ КП з сусіднього Перемиля. Там вони, за участі привезеного ними хору та нечисельних прихильників ПЦУ, відслужили подячний молебень.
Апогеєм подій навколо Свято-Троїцького собору у Берестечку став вівторок 5 лютого. Отця Дмирія не було на місці. Від самого ранку біля дверей храму з'явились кілька чоловіків, які почали зламувати замок. Місцеві казали, що для цього навіть привезли якогось зломщика з Львівщини. Останній, надягнувши капюшон, щоб його не змогли ідентифікувати, почав колупати замка у дверях, який йому так і не піддався. Поки зломщик працював, на місці подій вже з'явилась поліція, яка, за традицією, не втручалась у процес.
Так і не спромігшись зламати замка, активісти вирішили діяти більш радикально. Командир місцевої частини МНС Іван Пашнюк взяв до рук бензопелу та почав вирізати механізм замка з дверей храму. Зрозуміло, що бензопилу дерев'яні двері собору не витримали... піддались. Після того, коли храм було відчинено, зі слів очевидців, першою у нього зайшла міська голова Берестечка Валентина Залевська. Присутнім вона сказала: "Заходьте! Все законно!".
Від себе хочу зауважити, що про те, що відбувалось у Берестечку 5 лютого, саме у момент подій, було повідомлено начальника Горохівської районної поліції. Однак, правоохоронці, які перебували на місці подій, не завадили беззаконню. Вся установча документація та право постійного користування Свято-Троїцьким собором, як пам'ятником архітектури, закріплені за релігійною громадою УПЦ.
У деяких ЗМІ вже написали, що прихильники ПЦУ "замінили всі замки". Що ж... Бог їм суддя. Думаю, якби таким чином "замінили замки" у їхній редакції, вони назвали б це по-іншому.
Події 5 лютого ви зможете переглянути на фото і відео, які я залишаю під цим дописом.
Константинополь, дивись!
Читайте также
Справедливость не по ярлыкам
В Украине все чаще вместо доказательств используют ярлыки. Одних клеймят за принадлежность, другим прощают предательство. Когда закон становится избирательным, справедливость превращается в инструмент давления, а не защиты.
В СВОРОВАННОМ ХРАМЕ В РАЙ НЕ ПОПАДЕШЬ
Эта фраза — не риторика, а нравственное утверждение: невозможно искать спасение там, где попраны заповеди. Слова «В сворованном храме в рай не попадёшь» напоминают, что святыня не может быть присвоена силой, ведь то, что освящено молитвой и любовью, не принадлежит человеку, а Богу.
Когда святыню превратили в пепел
Храм взорвали, чтобы стереть следы грабежа. Немцы знали время подрыва — и сняли всё на плёнку. Через десятилетия хроника всплыла вновь — чтобы сказать правду за тех, кого пытались заставить молчать.
От молитвы к менеджменту: в Лавре – новые «образовательные программы»
Пока в Лавре ищут «сакральное сердце Украины», древняя святыня превращается в площадку экспериментов: теперь здесь предлагают «уникальные» курсы по маркетингу.
Быть собой, когда все сошли с ума: сила совести и веры
Мы живем в мире, где зло называют добром, а ложь — правдой. Те, кто потеряли совесть, пытаются учить нас морали. Но даже когда мир вокруг сводит правду к безумию, важно не предавать Бога, свою совесть и человечность. Потому что истина — не там, где большинство, а там, где правда и Бог.
Рождество без каникул
Школьные каникулы в Ровно завершатся именно на праздник Рождества по Юлианскому календарю. Для многих семей это означает возвращение к учебе вместо совместного празднования важного духовного праздника.