Десакралізація Афону
Сослужение с братией Афонского монастыря с раскольниками приводит к десакрализации Афона
Участь окремих афонських монахів в «інтронізації» глави нової квазіцерковної структури, а тепер ще й відкритий прийом і співслужіння братії Афонського монастиря Пантократор з групою розкольників, приводить до десакралізації в очах вірних УПЦ Афону як оплоту канонічності, вірності й відданості Церкві. Принаймні, так його сприймають чи сприймали в нашій Церкві.
В нас на Західній Україні після всього цього прості віруючі люди кажуть так:
Прості одружені приходські священики на Західній Україні з купою дітей не бояться втратити свої храми, не бояться бути вигнаними зі своїх храмів, йдуть служити в хату, але залишаються вірними Церкві, вірними священицькій присязі, являючи цим самим подвиг сповідництва, не йдуть в розкол, а деякі афонські монахи, які не мають сімей, які не ризикують нічим, які мали б бути зразком вірності Церкві, бояться свідчити правду.
У зв'язку з цим згадується мені приклад св. преподобного Максима Сповідника, пам'ять якого ми святкували минулої неділі.
Не суджу нікого, Боже борони, просто констатую факт і передаю думку людей. Звичайно, що не весь Афон такий, поки що тільки окремі монастирі ...
На додаток до сказаного дивився сьогодні в грецьких ЗМІ, як приймає і вітає розкольників на Афоні один архімандрит, який раніше приїжджав до нас, спілкувався з Блаженнішим, говорив йому високопарні правильні слова, а тепер ...
Гіркі відчуття ... Не буду писати імен і давати посилання.
А тим часом сьогодні ж відбулася зустріч Посла США в Афінах Дж. Паєтта з губернатором Афону К. Дімцасом. При чому в той самий день, коли на Афоні з'явилися представники «ПЦУ». Чомусь мене це не дивує.
Читайте также
Справедливость не по ярлыкам
В Украине все чаще вместо доказательств используют ярлыки. Одних клеймят за принадлежность, другим прощают предательство. Когда закон становится избирательным, справедливость превращается в инструмент давления, а не защиты.
В СВОРОВАННОМ ХРАМЕ В РАЙ НЕ ПОПАДЕШЬ
Эта фраза — не риторика, а нравственное утверждение: невозможно искать спасение там, где попраны заповеди. Слова «В сворованном храме в рай не попадёшь» напоминают, что святыня не может быть присвоена силой, ведь то, что освящено молитвой и любовью, не принадлежит человеку, а Богу.
Когда святыню превратили в пепел
Храм взорвали, чтобы стереть следы грабежа. Немцы знали время подрыва — и сняли всё на плёнку. Через десятилетия хроника всплыла вновь — чтобы сказать правду за тех, кого пытались заставить молчать.
От молитвы к менеджменту: в Лавре – новые «образовательные программы»
Пока в Лавре ищут «сакральное сердце Украины», древняя святыня превращается в площадку экспериментов: теперь здесь предлагают «уникальные» курсы по маркетингу.
Быть собой, когда все сошли с ума: сила совести и веры
Мы живем в мире, где зло называют добром, а ложь — правдой. Те, кто потеряли совесть, пытаются учить нас морали. Но даже когда мир вокруг сводит правду к безумию, важно не предавать Бога, свою совесть и человечность. Потому что истина — не там, где большинство, а там, где правда и Бог.
Рождество без каникул
Школьные каникулы в Ровно завершатся именно на праздник Рождества по Юлианскому календарю. Для многих семей это означает возвращение к учебе вместо совместного празднования важного духовного праздника.