Десакралізація Афону
Сослужение с братией Афонского монастыря с раскольниками приводит к десакрализации Афона
Участь окремих афонських монахів в «інтронізації» глави нової квазіцерковної структури, а тепер ще й відкритий прийом і співслужіння братії Афонського монастиря Пантократор з групою розкольників, приводить до десакралізації в очах вірних УПЦ Афону як оплоту канонічності, вірності й відданості Церкві. Принаймні, так його сприймають чи сприймали в нашій Церкві.
В нас на Західній Україні після всього цього прості віруючі люди кажуть так:
Прості одружені приходські священики на Західній Україні з купою дітей не бояться втратити свої храми, не бояться бути вигнаними зі своїх храмів, йдуть служити в хату, але залишаються вірними Церкві, вірними священицькій присязі, являючи цим самим подвиг сповідництва, не йдуть в розкол, а деякі афонські монахи, які не мають сімей, які не ризикують нічим, які мали б бути зразком вірності Церкві, бояться свідчити правду.
У зв'язку з цим згадується мені приклад св. преподобного Максима Сповідника, пам'ять якого ми святкували минулої неділі.
Не суджу нікого, Боже борони, просто констатую факт і передаю думку людей. Звичайно, що не весь Афон такий, поки що тільки окремі монастирі ...
На додаток до сказаного дивився сьогодні в грецьких ЗМІ, як приймає і вітає розкольників на Афоні один архімандрит, який раніше приїжджав до нас, спілкувався з Блаженнішим, говорив йому високопарні правильні слова, а тепер ...
Гіркі відчуття ... Не буду писати імен і давати посилання.
А тим часом сьогодні ж відбулася зустріч Посла США в Афінах Дж. Паєтта з губернатором Афону К. Дімцасом. При чому в той самий день, коли на Афоні з'явилися представники «ПЦУ». Чомусь мене це не дивує.
Читайте также
Когда никто не причащается
За 3,5 года эмиграции мы побывали в 12 странах. И везде стиарались участвовать в местной литургической жизни и причащаться
Глубинные причины военых неудач
То, что Залужному наконец разрешили высказаться о делах прошедших дней, я считаю хорошим знаком. Просроченного гаранта понемногу поджимают и дают вполне понятные намёки, даже англичане. И это лишь малая часть того, что сейчас можно рассказать о глобальных военных промахах правящей команды.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Рождество или день программиста: о вере, выборе и ответственности
7 января для многих — не просто дата в календаре, а вопрос веры и личного выбора. Попытка придать этому дню новый смысл заставляет задуматься, без чего человеку действительно трудно жить.
Ханукия в Украине: не традиция, а новая публичная реальность
В Украине ханукия исторически не была традицией, но сегодня ее все чаще устанавливают при участии властей
О двойных стандартах и избирательности церковных традиций
Уже не впервые украинское информационное пространство взрывается дискуссиями вокруг церковных обычаев. Особенно тогда, когда слова и дела духовных лидеров начинают расходиться.