Кінот Афону свідомо зберігає нейтралітет

Святая Гора Афон

Святая Гора Афон

Знову отримую численні запитання щодо позиції Афону, тому коротко відповім. На вчорашньому засіданні Священного Кіноту Афону жодного рішення чи заяв по українському питанню не приймалося. Це питання навіть не було у порядку денному засідання. Кінот не є уповноваженим вирішувати питання визнання чи невизнання церков, це не його компетенція, бо Афон не є окремою Помісною Церквою.

Тож ніякого рішення Кінот з цього питання не приймав. Як я вже казав, в різних монастирях є різні думки з цього питання, і кожен монастир самостійно його вирішує для себе. Тому є монастирі, які приймали делегацію ПЦУ, а є монастирі, які відмовились приймати.

Щоб не було розколу між афонськими монастирями, Кінот свідомо не хоче ставати на жодну зі сторін, зберігаючи нейтралітет. Така позиція. Тому не варто очікувати тут якихось сенсацій.

Заявлена у ЗМІ думка когось із членів Кіноту є позиція когось з неназваних антипросопів (представників) одного з 20 афонських монастирів, які на рівних входять до Св. Кіноту. Але це не заява самого Св. Кіноту.

Дійсно, Кінот має канонічну вірність Вселенському патріархату, бо це прописано Статутом Св. Гори і конституцією Греції. І тут ніяких нових рішень не потребується. Це очевидно. Прикро, що шалений накал людських пристрастей дістався і до Святої Гори Афон. Багато хто в існуючих суперечках хоче бачити Афон саме на своєму боці, а тому нерідко вдається до свідомого чи несвідомого викривлення чи переінакшення фактів.

Проте, як і завжди, найголовніша задача афонських ченців – це безперестанна молитва та ісихія (священнобезмовність). Тому навряд чи варто найближчим часом очікувати якісь сенсаційні заяви чи рішення. Імовірно, поки що різні позиції серед різних монастирів зберігатимуться й надалі… І попри різне розуміння проблеми, всі вони продовжують молитись за припинення розколу та ворожнечі між православними віруючими України.

Читайте также

Я, наверное, не то Евангелие читаю…

Потому что когда слышу, как о Церкви сегодня говорят некоторые люди, которые считают себя православными, — ловлю себя на мысли, что, наверное, у меня другое Евангелие.

Як можна увірватися в Храм, де звершувалася Літургія?

Як можна прийти із натовпом, із криком і злом — туди, де Священник виносив Святе Причастя? Туди, де сходив Дух Святий?

«Вот такой у нас Бог, понимаете? Вот такой!!!»

Каждый раз в Великую Пятницу я задаюсь таким вот вопросом: А зачем Он по Воскресении снова пошел к апостолам? Зачем? Почему Он не пошел к другим?

Куда плывем?

Немного общих мыслей о будущем Православия в Украине.

Мерзко злорадствовать об обстрелах домов и больниц, прикрываясь «ответом»

"Ответка", о которой говорят некоторые, должна быть адресована не только непосредственным исполнителям этих чудовищных преступлений, но и всем тем, кто разжигает ненависть между людьми.

Власти Украины действуют против Церкви по лекалам большевиков

Украинские власти вновь действуют по лекалам советских предшественников 1920-х и рубежа 1950-1960-х годов.