Кінот Афону свідомо зберігає нейтралітет

Святая Гора Афон

Знову отримую численні запитання щодо позиції Афону, тому коротко відповім. На вчорашньому засіданні Священного Кіноту Афону жодного рішення чи заяв по українському питанню не приймалося. Це питання навіть не було у порядку денному засідання. Кінот не є уповноваженим вирішувати питання визнання чи невизнання церков, це не його компетенція, бо Афон не є окремою Помісною Церквою.

Тож ніякого рішення Кінот з цього питання не приймав. Як я вже казав, в різних монастирях є різні думки з цього питання, і кожен монастир самостійно його вирішує для себе. Тому є монастирі, які приймали делегацію ПЦУ, а є монастирі, які відмовились приймати.

Щоб не було розколу між афонськими монастирями, Кінот свідомо не хоче ставати на жодну зі сторін, зберігаючи нейтралітет. Така позиція. Тому не варто очікувати тут якихось сенсацій.

Заявлена у ЗМІ думка когось із членів Кіноту є позиція когось з неназваних антипросопів (представників) одного з 20 афонських монастирів, які на рівних входять до Св. Кіноту. Але це не заява самого Св. Кіноту.

Дійсно, Кінот має канонічну вірність Вселенському патріархату, бо це прописано Статутом Св. Гори і конституцією Греції. І тут ніяких нових рішень не потребується. Це очевидно. Прикро, що шалений накал людських пристрастей дістався і до Святої Гори Афон. Багато хто в існуючих суперечках хоче бачити Афон саме на своєму боці, а тому нерідко вдається до свідомого чи несвідомого викривлення чи переінакшення фактів.

Проте, як і завжди, найголовніша задача афонських ченців – це безперестанна молитва та ісихія (священнобезмовність). Тому навряд чи варто найближчим часом очікувати якісь сенсаційні заяви чи рішення. Імовірно, поки що різні позиції серед різних монастирів зберігатимуться й надалі… І попри різне розуміння проблеми, всі вони продовжують молитись за припинення розколу та ворожнечі між православними віруючими України.

Читайте также

Рождество или день программиста: о вере, выборе и ответственности

7 января для многих — не просто дата в календаре, а вопрос веры и личного выбора. Попытка придать этому дню новый смысл заставляет задуматься, без чего человеку действительно трудно жить.

Ханукия в Украине: не традиция, а новая публичная реальность

В Украине ханукия исторически не была традицией, но сегодня ее все чаще устанавливают при участии властей

О двойных стандартах и избирательности церковных традиций

Уже не впервые украинское информационное пространство взрывается дискуссиями вокруг церковных обычаев. Особенно тогда, когда слова и дела духовных лидеров начинают расходиться.

Алогичность любви

Поступки истинной любви не поддаются логике: они следуют сердцу, жертвуют собой и отражают евангельскую сущность Христа.

Справедливость не по ярлыкам

В Украине все чаще вместо доказательств используют ярлыки. Одних клеймят за принадлежность, другим прощают предательство. Когда закон становится избирательным, справедливость превращается в инструмент давления, а не защиты.

В СВОРОВАННОМ ХРАМЕ В РАЙ НЕ ПОПАДЕШЬ

Эта фраза — не риторика, а нравственное утверждение: невозможно искать спасение там, где попраны заповеди. Слова «В сворованном храме в рай не попадёшь» напоминают, что святыня не может быть присвоена силой, ведь то, что освящено молитвой и любовью, не принадлежит человеку, а Богу.