Прощення робить нас справжніми християнами

Християни не конфліктують, а хочуть молитися й служити Богу.

Сьогодні Прощена неділя.
Як би було б по-християнськи гарно, якби ПЦУ, якщо вона мала б християнську сутність, сьогодні попросила прощення в УПЦ і повернула їй захоплені храми і вибачилася б за побитих людей, поламані пальці, посварені сім'ї, розсварені села, сльози і т.п....

Якби ПЦУ до УПЦ прийшла не з болгаркою в руках, зрізаючи замки на наших храмах, а з хрестом, молитвами і хоругвами...

Тоді би наші общини, що моляться в сільських хатах, повернулися разом зі священиками в свої храми і вознесли благодарственні молитви Богу.

Інакше як же прихильники ПЦУ можуть молитися в захоплених храмах? Як і в кого християнам з ПЦУ просити прощення, якщо ними ж вигнані християни з УПЦ вимушені сьогодні молитися в сільських хатах?
Але поки що це утопія.

Прощена неділя - це мовчазний виклик для християн, які ведуть себе не по-християнськи.

P. S.
А може й не треба їм просити в нас прощення?
Може їм варто лише залишити нас в спокої, як вже там не є?

Багато з християн з УПЦ з полегшенням видихнули, адже хоча їх і вигнали з храму, але знайшлася можливість молитися в хаті.

«Надіємося, що хоча б тут нас чіпати не будуть і залишать нас в спокої», - так говорять наші люди поволинських селах, і не тільки волинських...
Християни не конфліктують, а хочуть молитися й служити Богу.
«Егда гонят вы во граде сем, бегайте в другий» (Мф. 10:23). Перефразовуючи на нашу ситуацію: якщо вас виганяють з ваших храмів, моліться в інших приміщеннях.

Нам прикро, нам боляче, але ми прощаємо і не тримаємо зла, бо ці випробування роблять нас сильнішими, гуртують нас, з приходу роблять общину.
Важко це все переживати, але ми прощаємо і не тримаємо зла...
Тому що прощення робить нас справжніми християнами.

Читайте также