Томос допоміг
Крестный ход в Ровно
Масштабний хресний хід духовенства і вірян УПЦ був сьогодні в Рівному. Як пишуть і розповідають мені місцеві священики, людей в 2 чи в 2.5 рази більше, ніж вторік. Священики шуткують між собою: «Томос допоміг»)
Також якщо в минулі роки дехто з наших недругів стояв на тротуарах і намагався якось чи протестувати чи висловлювати своє фе («московські попи і т.п.»), то цього року навіть ніхто з таких і не намагався. Принаймні, помічені не були.
Приїхали наші люди зі священиками з захоплених храмів. Розповідають, що в якихось селах переколотилося й назад повернулися в свої храми наші общини, служать.
Загалом, атмосфера духовного піднесення була сьогодні в Рівному і це видно з фото, що нижче.
Таким чином, люди відповідають на тиск, на захоплення їхніх храмів, ще більшою мобілізацією і єдністю. Багато хто вважає участь в цьому хресному ході особистою можливістю публічно засвідчити вірність Церкві Христовій.
Читайте также
Рождество или день программиста: о вере, выборе и ответственности
7 января для многих — не просто дата в календаре, а вопрос веры и личного выбора. Попытка придать этому дню новый смысл заставляет задуматься, без чего человеку действительно трудно жить.
Ханукия в Украине: не традиция, а новая публичная реальность
В Украине ханукия исторически не была традицией, но сегодня ее все чаще устанавливают при участии властей
О двойных стандартах и избирательности церковных традиций
Уже не впервые украинское информационное пространство взрывается дискуссиями вокруг церковных обычаев. Особенно тогда, когда слова и дела духовных лидеров начинают расходиться.
Алогичность любви
Поступки истинной любви не поддаются логике: они следуют сердцу, жертвуют собой и отражают евангельскую сущность Христа.
Справедливость не по ярлыкам
В Украине все чаще вместо доказательств используют ярлыки. Одних клеймят за принадлежность, другим прощают предательство. Когда закон становится избирательным, справедливость превращается в инструмент давления, а не защиты.
В СВОРОВАННОМ ХРАМЕ В РАЙ НЕ ПОПАДЕШЬ
Эта фраза — не риторика, а нравственное утверждение: невозможно искать спасение там, где попраны заповеди. Слова «В сворованном храме в рай не попадёшь» напоминают, что святыня не может быть присвоена силой, ведь то, что освящено молитвой и любовью, не принадлежит человеку, а Богу.