В нашій державі зазнає утисків одна конфесія – УПЦ
Встреча Президента Порошенко с Всеукраинским Советом Церквей
Дорогие мои, Христос посреди нас!
21.03.19 пройшла зустріч Президента Петра Порошенка з членами Всеукраїнської Ради Церков та релігійних організацій.
За словами Глави держави, нині на території іншої країни зазнають утисків представники різних релігійних організацій. Але навіщо дивитися на інших, коли насамперед потрібно відповідати за себе.
В нашій державі зазнає утисків одна конфесія – Українська Православна Церква, яка є найбільшою релігійною спільнотою країни. Невже пану Президенту невідомо про кримінальне переслідування духовенства УПЦ? А які гарантії Він дає єпископу Гедеону, якого вигнали з України? А силові захоплення храмів, зухвале порушення законодавства про релігійні громади (того ж закону 4128-д), неправомірне втручання представників влади, які належать до його владної вертикалі, в церковні справи, залякування бізнесменів, які допомагають храмам, та інші правопорушення – це теж все проходить в рамках Конституції, гарантом якої він себе називає? Питання, звісно, риторичне. Однак так чи інакше все згадане вище досить чітко та однозначно ілюструє те, що зараз відбувається із релігійною свободою в Україні.
На прикладі висловлювань на адресу УПЦ, відношення до новоствореної та невизнаної Православним світом організації, топ-менеджери якої постійно супроводжують Президента в передвиборчих турах, зухвалої поведінки чиновників, насамперед з Мінкульту – можна побачити, що таке державна церква і якою дискримінаційною може бути ситуація із дотриманням релігійних прав і свобод громадян при цьому; що таке утиски і переслідування лише за те, що ти належиш не до новоствореної квазі-церковної структури. Відповідні проблеми стали вже настільки очевидними, що й міжнародні організації, наприклад, такі як ООН та ОБСЄ, засвідчили численні факти порушень прав представників УПЦ. Але шановний пан Президент чомусь цього не помічає. Звісно набагато легше кивати на інших, однак це не вихід, а втеча від реальності. Оскільки кожний має і буде відповідати за себе, а не когось ззовні.
Читайте также
Ханукия в Украине: не традиция, а новая публичная реальность
В Украине ханукия исторически не была традицией, но сегодня ее все чаще устанавливают при участии властей
О двойных стандартах и избирательности церковных традиций
Уже не впервые украинское информационное пространство взрывается дискуссиями вокруг церковных обычаев. Особенно тогда, когда слова и дела духовных лидеров начинают расходиться.
Алогичность любви
Поступки истинной любви не поддаются логике: они следуют сердцу, жертвуют собой и отражают евангельскую сущность Христа.
Справедливость не по ярлыкам
В Украине все чаще вместо доказательств используют ярлыки. Одних клеймят за принадлежность, другим прощают предательство. Когда закон становится избирательным, справедливость превращается в инструмент давления, а не защиты.
В СВОРОВАННОМ ХРАМЕ В РАЙ НЕ ПОПАДЕШЬ
Эта фраза — не риторика, а нравственное утверждение: невозможно искать спасение там, где попраны заповеди. Слова «В сворованном храме в рай не попадёшь» напоминают, что святыня не может быть присвоена силой, ведь то, что освящено молитвой и любовью, не принадлежит человеку, а Богу.
Когда святыню превратили в пепел
Храм взорвали, чтобы стереть следы грабежа. Немцы знали время подрыва — и сняли всё на плёнку. Через десятилетия хроника всплыла вновь — чтобы сказать правду за тех, кого пытались заставить молчать.