Як священик разом з вірянами створили перший храм «своїми руками»

Храм в селе Жидычин

(ФОТО ПЕРЕГЛЯДАТИ ОБОВ'ЯЗКОВО)
Хочу вам розповісти дещо життєстверджуюче. Якщо пригадуєте, - кілька місяців тому, після тривалого підбурювання збоку насельників монастиря УПЦ КП у Жидичині, агресивно налаштованими людьми було захоплено місцевий Свято-Миколаївський храм УПЦ. Події того дня шокували багатьох людей, навіть за межами України. Відеоряд з діями прихильників УПЦ КП/ПЦУ у Жидичині отримали та переглянули навіть представники Помісних Православних Церков.

Повертати храм таким же чином, як його було вкрадено, не було ні наміру, ні бажання. Попри те, якось потрібно було жити далі. Громада УПЦ села Жидичин почала молитись у будинку священика, який тепер у них теж хочуть відібрати. Незважаючи на той тиск, який постійно чинився на цих сміливих людей, вони зберігали свою віру, і, що цікаво, їх ставало дедалі більше. Виникла потреба щось робити зі збільшенням простору. І вони зробили.

За тиждень до Великодня священик разом з вірянами створили перший храм «своїми руками». Чому кажу, що перший? Бо вірю у те, що їх чекає ще більш капітальне будівництво. Таким чином, Святу Пасху віруючі УПЦ села Жидичин зустрічали у майже типовій церковці, яка, судячи з фото також не вмістила всіх охочих, оскільки чимало людей стояло за межами приміщення.

Дивлячись на цей випадок, я спостерігаю наступний феномен - люди, попри те, що в їхніх населених пунктах стоять величезні типові храми, йдуть молитись у будинки, гаражі, намети та інші пристосовані для цього приміщення. Чому так? Вочевидь тому, що для них «змінити Церкву», це не так само, як сходити в магазин. А ще тому, що вони не знають, чому можуть навчитись у тих, хто місяць-два тому різали замки на дверях в храм, били людей та плювали в обличчя своїм же односельцям.

До слова потрібно сказати, що з усіх релігійних громад Волинської єпархії УПЦ, які постраждали від дій духовенства та прихилньиків УПЦ КП/ПЦУ, церковне життя збережено в 40-ка населених пунктах. І в кожному з них, як і в Жидичині, попри зняття з реєстрації, попри тиск та погрози, віруючі люди рішуче налаштовані йти далі, не зважаючи ні на що.

Христос Воскрес!

Читайте также

Две трагедии. Но какие разные стандарты

Александр Мациевский перед расстрелом сказал: «Слава Україні!». Его убийство увидел весь мир. О нем говорили политики, государственные чиновники, украинские и мировые СМИ. Посмертно ему присвоили звание Героя Украины. И правильно. Потому что убийство безоружного человека — это трагедия и преступление.

О нападении на монахов Свято-Успенской Святогорской лавры

Официальной информации об открытии уголовного производства о нападении на монахов Свято-Успенской Святогорской лавры на данный момент нет

Минкульт готовит почву для массового изъятия храмов у УПЦ?

Мы видим, что в последние годы Министерство культуры всё чаще разрывает в одностороннем порядке долгосрочные договора аренды или бесплатного пользования, заключённые с УПЦ, в отношении тех храмов или монастырей, которые являются памятниками архитектуры и находятся в государственной (/ коммунальной) собственности. Цель понятна: вытеснить УПЦ из религиозного ландшафта Украины.

Памятник великому князю Владимиру

Памятник великому князю Владимиру, Крестителю Руси, давно стал одним из характерных символов Киева. Со времени открытия в 1853 году статуя и пьедестал не подвергались существенным изменениям.

Смерть монаха

Я, конечно, не эксперт, поэтому сугубо личное наблюдение. Атмосфера смерти монаха и мирянина существенно отличается. Нет многих неприятных моментов, как то соседи и знакомые, советующие всевозможную ахинею, вроде завешивания зеркал, переворачивания стульев и прочей суеверно-ритуальной бредятины, сопутствующей периоду подготовки к похоронам.

Не надо ковыряться в навозе

Друзья, сегодня у нас не совсем обычная тема. На этот раз я хочу задать вам вопрос и понять, в чём я не прав. Или, наоборот, услышать, что я прав.