Розкол в розколі

Филарет Денисенко и Епифаний Думенко. Фото: Крым.Реалии

Чесно скажу, не хочеться все це коментувати, і так все очевидно.

Стався розкол в розколі. Філарет повторив сценарій 1992 року, за що й була на нього нашою Церквою накладена анафема. Не «по політичних мотивах», як казали недавно в Стамбулі і в самій «УПЦ КП», а за вчинення розколу в Церкві.
Тепер Філарет те саме повторив вже по відношенню до свого дітища, яке в нього перехопив Константинополь і назвав це дітище по-іншому. «ПЦУ».

Таким чином, час показує справедливість всіх рішень нашої Церкви щодо Філарета зокрема і розколу взагалі. Так само як і помилку Фанару, до речі, це також показує.

«ПЦУ» уникає називати те, що вчора в них сталося розколом (звучать штучно придумані терміни «відкол», «відділення»), бо інакше їм тоді прийдеться визнати розколом і розкольниками самих себе, адже вони з'явилися в 1992 році таким самим способом. Ситуація аналогічна.
Тому насправді, це не відкол, не від'єднання, як вони кажуть. Це розкол, бо Філарет має намір знову створювати паралельну ієрархію, тобто дублювати структуру в надії перетягнути до себе «ПЦУ» або точно протиставити себе їй.
Вже ми бачимо всередині в них конфлікти, рейдерські захоплення храмів. Таке відчуття, що рейдерство в них в крові. Хлібом не корми, дай в когось щось забрати(.

І ще в «ПЦУ» заявили, що єпископські рукоположення тих двох кліриків, яких вчора обрали, будуть недійсними. Стоп! А всі «хіротонії» нинішніх «архієреїв» «ПЦУ» хіба не за цією ж схемою отримані?

Філарет пішов у розкол в 1992 році, створив паралельну ієрархію, і так само всіх сьогоднішніх «архієреїв» «повисвячував». Чому тоді їхні «хіротонії» визнавати, а тих двох, що вчора обрали, ні?

Ну, що ж.
Ми про це все говорили і попереджували.

Окрім того ще раз згадуються слова Гамаліїла з Діянь святих апостолів, який говорив, про те, що якщо ця справа від Бога, то люди не можуть їй протистояти, а якщо від людей, то вона розвалиться сама собою. (Діян. 5:38-39).

Схоже, що від людей ...

Справедливость не по ярлыкам

В Украине все чаще вместо доказательств используют ярлыки. Одних клеймят за принадлежность, другим прощают предательство. Когда закон становится избирательным, справедливость превращается в инструмент давления, а не защиты.

В СВОРОВАННОМ ХРАМЕ В РАЙ НЕ ПОПАДЕШЬ

Эта фраза — не риторика, а нравственное утверждение: невозможно искать спасение там, где попраны заповеди. Слова «В сворованном храме в рай не попадёшь» напоминают, что святыня не может быть присвоена силой, ведь то, что освящено молитвой и любовью, не принадлежит человеку, а Богу.

Когда святыню превратили в пепел

Храм взорвали, чтобы стереть следы грабежа. Немцы знали время подрыва — и сняли всё на плёнку. Через десятилетия хроника всплыла вновь — чтобы сказать правду за тех, кого пытались заставить молчать.

От молитвы к менеджменту: в Лавре – новые «образовательные программы»

Пока в Лавре ищут «сакральное сердце Украины», древняя святыня превращается в площадку экспериментов: теперь здесь предлагают «уникальные» курсы по маркетингу.

Быть собой, когда все сошли с ума: сила совести и веры

Мы живем в мире, где зло называют добром, а ложь — правдой. Те, кто потеряли совесть, пытаются учить нас морали. Но даже когда мир вокруг сводит правду к безумию, важно не предавать Бога, свою совесть и человечность. Потому что истина — не там, где большинство, а там, где правда и Бог.

Рождество без каникул

Школьные каникулы в Ровно завершатся именно на праздник Рождества по Юлианскому календарю. Для многих семей это означает возвращение к учебе вместо совместного празднования важного духовного праздника.