Так лукаві ті греки чи ні?

Фрагмент комюніке Собора Елладської Церкви. Фото: Ромфея

В принципі, якщо відсторонитись від емоцій і подивитись на ситуацію далеко-далеко збоку, - вимальовується приблизно наступна картина.

По-перше, яке саме рішення прийняла сьогодні Елладська Церква з приводу українського церковного питання? Якщо перекладати усі наявні заяви та комюніке дослівно, виходить щось таке: "Ми вирішили, що будемо продовжувати вирішувати". В клаптикові документу, який прикріплено до цього допису пише наступне: "У цьому дусі рекомендую визнання нашою Церквою автокефалії Православної Церкви незалежної республіки України". Підпис - Ієронімос. Рекомендація визнати - це не визнання.

Однак, по-друге, митрополит Яннинський Максим, виступаючи перед ЗМІ, відмітив: "Ми вирішили, що архієпископ має право поминати (Епіфанія, - авт.), отже він буде це робити". Тобто, вірогідно, що під час найближчого Богослужіння, архієпископ всієї Еллади таки згадає на Великому Вході Епіфанія Думенка. Якщо так трапиться, виникає наступне запитання - як на це реагувати? Розривати євхаристичне спілкування? З ким саме? З усією Елладською Церквою чи тільки з тими архієреями ЕПЦ, які поминатимуть очільника ПЦУ? З усією ЕПЦ не розірвеш, бо ЕПЦ офіційно так нікого і не визнала.

По-третє, на сторінці глави ПЦУ у Фейсбуці було опубліковано листа, в якому він висловлює впевненість:"...що в недалекому майбутньому матиму радість відвідати близькі моєму серцю Афіни та особисто передати наші почуття любові й поваги Блаженнійшому Архієпископу Ієроніму". Тобто, якби визнання ПЦУ греками було повноцінним, то Епіфаній зі свитою вже би служили подячний молебень в Афінах і готувались до недільної Літургії з предстоятелем ЕПЦ.

Ну і останнє. Так! Греки таки лукаві. Тільки от на чию користь зіграє це лукавство цього разу, стане зрозуміло найближчим часом.

Читайте также

Кризис, который способен изменить церковную жизнь навсегда

Потеря храмов, служение в домах и разрушение привычной церковной жизни многим кажутся катастрофой . Однако история христианства показывает, что именно через гонения Церковь нередко возвращалась к своим истокам.

Молитва как путь любви

Молитва - это возможность взглянуть на себя, свою жизнь и мир вокруг глазами Бога.

О «своём» Боге по обе стороны войны

Два похожих «чуда» — и два противоположных вывода о Боге. О том, как вера превращается в аргумент в пользу своей стороны.

Если бы христиане так «переезжали»

Текст с обратной логикой миграции и ожиданий от общества

О духовном призвании и «адвокатах дьявола» в церковных одеждах

На просторах Facebook гуляет обращение в защиту администрации территориального медицинского объединения Запорожья, которая потребовала от общин храмов, расположенных на их территории, освободить занимаемые площади, объясняя это производственной необходимостью.

Три года спустя: новые попытки передела церковного пространства

Спустя три года после событий в Лавре звучат новые призывы к пересмотру договоров с УПЦ и передаче монастырей ПЦУ