Як можна дякувати за все?

Апостол Павел гооврит, что христианину необходимо испытывать благодарность Богу

Нещодавно мене покликала жіночка, щоб причастити її вдома. Коли 7 років тому я приїхав служити в село Недра, то мене декілька раз на рік запрошували причастити чотирьох подруг похилого віку, які вже не могли дійти до храму. Вони завжди збиралися, щоб зекономити мені час, в будинку однієї з них. Через деякий час однієї не стало. Потім ще однієї. І в минулому році відійшла на той світ ще одна.. Залишилася бабуся Надія. Абсолютно весела, постійно на позитиві. На двох палках, ледь пересувається, дуже хвора, але завжди усміхнена і відкрита. І от, останнього разу я помічаю, що з якоїсь причини сьогодні вона не має тої повноти радості, що зазвичай. Питаю, що трапилося? Вона каже: «Батюшка, ви простіть, у мене сьогодні сороковий день по сину.» Я запитав: як ви з цим справляєтесь, Надіє? Вона каже: «Батюшка, знаєте, я не так давно поховала чоловіка, після цього невістку, потім внука, якого втопили і знайшли лише на 50-тий день в озері…тепер син. І я дякую Богу за те, що він мене тримає, хоча довгий час я не розуміла, для чого я ще тут. А зараз розумію: щоб молитися за них. Тепер я відчуваю свою відповідальність за них».

І вона продовжує жити суцільною подякою і відчуттям того, що потрібна.

Я хотів би згадати, що говорить Феофан Затворник про нашу здатність дякувати Богу.
«Святий апостол Павел, заповідуючи солунянам дякувати Богу, додає слово «за все», чим виявляє думку про те, що Богу потрібно дякувати в усіх життєвих обставинах, і в добрих, і у злих. Позаяк Всеблагий Бог, без волі Якого ні один волос з голови нашої не впаде, всім виховує людину.»

Що саме так варто жити і діяти християнину, говорить апостол Павел, це порядок, встановлений Самим Господом відносно всіх християн. «Бо така про нас воля Божа».

Справедливость не по ярлыкам

В Украине все чаще вместо доказательств используют ярлыки. Одних клеймят за принадлежность, другим прощают предательство. Когда закон становится избирательным, справедливость превращается в инструмент давления, а не защиты.

В СВОРОВАННОМ ХРАМЕ В РАЙ НЕ ПОПАДЕШЬ

Эта фраза — не риторика, а нравственное утверждение: невозможно искать спасение там, где попраны заповеди. Слова «В сворованном храме в рай не попадёшь» напоминают, что святыня не может быть присвоена силой, ведь то, что освящено молитвой и любовью, не принадлежит человеку, а Богу.

Когда святыню превратили в пепел

Храм взорвали, чтобы стереть следы грабежа. Немцы знали время подрыва — и сняли всё на плёнку. Через десятилетия хроника всплыла вновь — чтобы сказать правду за тех, кого пытались заставить молчать.

От молитвы к менеджменту: в Лавре – новые «образовательные программы»

Пока в Лавре ищут «сакральное сердце Украины», древняя святыня превращается в площадку экспериментов: теперь здесь предлагают «уникальные» курсы по маркетингу.

Быть собой, когда все сошли с ума: сила совести и веры

Мы живем в мире, где зло называют добром, а ложь — правдой. Те, кто потеряли совесть, пытаются учить нас морали. Но даже когда мир вокруг сводит правду к безумию, важно не предавать Бога, свою совесть и человечность. Потому что истина — не там, где большинство, а там, где правда и Бог.

Рождество без каникул

Школьные каникулы в Ровно завершатся именно на праздник Рождества по Юлианскому календарю. Для многих семей это означает возвращение к учебе вместо совместного празднования важного духовного праздника.