Святкування Різдва за старим стилем – це не радянська традиція

В соцсетях запущена кампания по переносу празднования Рождества. Фото: Facebook

Знову зашкалює нездорова полеміка, коли маємо святкувати Різдво – 25 грудня (н.ст.) чи 7 січня (25 грудня ст.ст.). Здавалося б, яка проблема? Хто святкує 25 грудня за новим стилем, нехай собі святкує так, хто святкує 7 січня (тобто 25 грудня за старим стилем), нехай святкує так. Але чомусь обов’язково ж треба на цьому грунті влаштувати в суспільстві чергові суперечки і роздори, нав’язуючи один одному власну «найправільнішу» думку. Причому дуже часто це питання роздмухують саме ті, хто насправді не ходить до церкви ані 25 грудня, ані 7 січня, не живе літургійним життям, не причащається і т.п. Здавалося б, яке діло цим людям, коли вірянам щось святкувати? Якийсь більшовизм, перевдягнений в нові шати ((

Сьогодні багато хто пише, що Різдво за старим стилем (7 січня н.ст.) – це «радянське», «російське», а от Різдво 25 грудня н.ст. – це «європейське»… Так от, щодо «радянського», саме більшовики в 1920-ті рр. намагались силоміць примусити Православну Церкву перейти на новий стиль і святкувати Різдво 25 грудня, замість «старорежимного» 7 січня.

Для прикладу публікую офіційний радянський календар за 1929 р., де неробочим днем вказане 25 грудня, а 7 січня – як робочий день. Саме так було, більшовики забороняли 7 січня святкувати і ходити до церкви, оголосивши цей день робочим, натомість вихідним було оголошене 25 грудня. Але люди на знак спротиву комуністам все одно святкували за старим стилем (тобто 7 січня за новим стилем). Це була одна з форм мирного спротиву совєтизації… Так робили і мої діди і бабці…

В 1923 р. на вимогу радянської влади московський патріарх Тихон видав розпорядження про перехід на новий стиль і святкування Різдва 25 грудня н.ст., але це розпорядження викликало шалений опір на парафіях, зокрема в Україні, через що патр. Тихон того ж року скасував свою календарну реформу. Совєти наполягали в категоричній формі, щоб він знов повернувся на новий стиль, відповіддю на що став лист патр. Тихона від 17 вересня 1924 р., з якого ми дізнаємось подробиці цієї акції комуністичного режиму. Нижче навожу цитати з цього листа, щоб кожен міг сам пересвідчитись, як все було насправді.

А ось видатний український вчений і патріот, віце-президент Української академії наук Сергій Єфремов, який загинув за свої переконання в сталінських концтаборах, про радянські календарні експерименти з Різдвом так писав в 1925 р.: «Різдво за старим стилем, "справжнє" Різдво, як тепер кажуть. Антирелігійна пропаганда зробила тільки те, що ніхто не святкує за новим стилем, а тільки по старому, хоча офіційно це є будні. Пускаються навіть на хитрощі. На деяких підприємствах заявили робочі, що на Різдво (за новим стилем) хочуть працювати, щоб потім вибрати для святкування інші два дні – і вибрали Різдво за старим стилем».

А так С. Єфремов писав про Різдво в 1924 р.: «Сьогодні Різдвяні свята за старим календарем. Визначено працювати, але й праці немає, і не святкують. Службовці пішли на службу, щоб, покрутившись трохи, втекти, а робочі, здається, і зовсім до роботи не стали. Ще одна з тих тихих поразок влади, в яких вона не зізнається, але на які вперто лізе...».

На жаль, у нас вже стало звичкою не знати і зневажати власну історію, спадщину, традиції (( Одним з таких спотворень є штучно запущена через сучасні ЗМІ фейкова пропагандистська теза, що традиційне святкування Різдва за старим стилем (тобто 7 січня н.ст.) – це начебто «радянська» чи «російська» традиція.

Різдво є Христове, незалежно від дат. А називають його «радянським», «російським», «єврейським» чи ще якимсь тавром зазвичай люди, які Його не шанують ні за яким календарем (((

Всіх, хто святкує Різдво за новим стилем, вітаю зі святом. А хто святкує за традиційним для українського народу церковним календарем – зі святом св. Спиридона Тримифунтського. Жодних проблем тут не повинно бути, кожен має право дотримуватись власних традицій.

Проблеми виникають, коли більшовики різних мастей починають нав’язувати іншим свої ідеї і думки, ламати і скасовувати усталені традиції на догоду власним амбіціям і стереотипам. До слова, так само щодо Різдва за старим стилем вчиняло й окупаційне нацистське командування в 1941 р. Навожу тут для прикладу і їхні директиви. Такі самі більшовики, тільки зовнішня форма інша…

Читайте также

Справедливость не по ярлыкам

В Украине все чаще вместо доказательств используют ярлыки. Одних клеймят за принадлежность, другим прощают предательство. Когда закон становится избирательным, справедливость превращается в инструмент давления, а не защиты.

В СВОРОВАННОМ ХРАМЕ В РАЙ НЕ ПОПАДЕШЬ

Эта фраза — не риторика, а нравственное утверждение: невозможно искать спасение там, где попраны заповеди. Слова «В сворованном храме в рай не попадёшь» напоминают, что святыня не может быть присвоена силой, ведь то, что освящено молитвой и любовью, не принадлежит человеку, а Богу.

Когда святыню превратили в пепел

Храм взорвали, чтобы стереть следы грабежа. Немцы знали время подрыва — и сняли всё на плёнку. Через десятилетия хроника всплыла вновь — чтобы сказать правду за тех, кого пытались заставить молчать.

От молитвы к менеджменту: в Лавре – новые «образовательные программы»

Пока в Лавре ищут «сакральное сердце Украины», древняя святыня превращается в площадку экспериментов: теперь здесь предлагают «уникальные» курсы по маркетингу.

Быть собой, когда все сошли с ума: сила совести и веры

Мы живем в мире, где зло называют добром, а ложь — правдой. Те, кто потеряли совесть, пытаются учить нас морали. Но даже когда мир вокруг сводит правду к безумию, важно не предавать Бога, свою совесть и человечность. Потому что истина — не там, где большинство, а там, где правда и Бог.

Рождество без каникул

Школьные каникулы в Ровно завершатся именно на праздник Рождества по Юлианскому календарю. Для многих семей это означает возвращение к учебе вместо совместного празднования важного духовного праздника.