Подвійний розкол або «а судьи кто?»

Филарет Денисенко и Епифаний Думенко. Фото: BBC

Сьогодні «Секретаріат Синоду ПЦУ» опублікував текст (див. посилання в першому коментарі), в якому заявляється про невизнання дійсними і законними тих «єпископських хіротоній», які звершив Філарет Денисенко з того часу, коли він відійшов від «ПЦУ» і до сьогодні, фактично протягом 2019 року.

В тексті справедливо посилаються на випадок з Максимом Кініком, який був засуджений на 2 Вселенському Соборі за незаконне отримання сану (див. сам текст) і роблять далі висновок, що "кожна особа, оголошена «єпископом» у незаконний спосіб з боку Почесного Патріарха Філарета і «призначена», зокрема, на кафедру, де вже є законний архієрей – не є єпископом. Відтак поставлені такою особою «на який би то не було священичий ступінь, і зроблене для нього, і зроблене ним, усе нікчемне».

Дійсно, Філарет зараз фактично робить розкол в розколі. Сьогодні він створює паралельну ієрархію по відношенню до «ПЦУ» так само, як і в 1992 році Філарет робив це по відношенню до нашої канонічної УПЦ. Наша Церква тоді за це Філарета спочатку заборонила в служінні, а потім і відлучила повністю (наклала анафему) за його розкольницькі дії. Але він не підкорився і далі «понависвячував» «єпископів», серед яких сьогодні фактично є всі ті, що раніше належали до "УПЦ КП", а сьогодні є в «ПЦУ».

І тепер ці нащадки Філарета, яких він тоді так само незаконно висвятив і поставив «на кафедри, де вже є законний архієрей» (а це архієреї канонічної УПЦ), пишуть Філарету, що його «хіротонії» незаконні? Це дійсно правда, що незаконні. Але з їхніх уст це звучить смішно, бо іронія долі полягає в тому, що самі автори цієї заяви (як і майже всі «архієреї» «ПЦУ») точно таким способом виникли і самі є незаконними.

А раз так, то виникає низка питань:
Чому тоді «єпископат» «УПЦ КП» зразка 1992-2018 року, який сьогодні майже весь в «ПЦУ» слід визнавати, а новий «єпископат» Філарета зразка 2019 року ні?

Чи можливо знову почекаємо, і Константинополь оголосить і цих останніх такими самими «канонічними», як і перших?

А якщо так, то чому тоді сьогодні називати їхні «рукоположення» незаконними?

Чи можливо Фанар знову скаже, що анафема недійсна, бо накладена по політичних мотивах?
Да, зараз другої анафеми на Філарета поки-що «ПЦУ» не наклала, але це не міняє ситуації. Філарет і далі чинить розкол, але в новій структурі.
І список таких питань можна продовжувати.

Це все викликає гіркий сміх і великий жаль та демонструє, що як «ПЦУ», так і Константинополь (останній особливо), все більше заплутуються в своїй аргументації. Порушивши один раз канони, стерши межу між Церквою і розколом, один раз зійшовши з правильного шляху, вони вже суперечать самим собі. І «ПЦУ» фактично сьогодні говорить тими самими словами, якими говорила і говорить до сьогодні УПЦ проти всіх цих розколів, включаючи й структуру Єпіфанія.

Іронія долі лише в тому, що сама «ПЦУ» нині судить себе саму, засуджує той спосіб появи, яким з'явилася вона сама. Байстрюк засуджує байстрюка, або якщо більш делікатно сказати, то незаконно народжений засуджує спосіб незаконного народження іншого.

Читайте также