Як Корецький монастир потрапив у підпорядкування патріарха московського і до чого тут Філарет

Филарет Денисенко. Фото: my.ua

Напевно, ви вже знаєте, що сьогодні були обшуки у Корецькому монастирі? Попередньо, без офіційних висновків СБУ, які будуть згодом, ніц не знайшли, тобто зброї, шпійонів, рускаго міра у монастирі не виявили …
А от що ви всі можете не знати, то це те, як Корецький монастир став ставропігійним, тобто потрапив у підпорядкування патріарха московського. А завів його у це підпорядкування не хто інший, як Філарет Денисенко. Так, так, той самий, почесний патріарх!!!
Було це у 1984 році. Тоді почесний патріарх Філарет мав титул митрополита Київського, екзарха Київського і Галицького та повноваження найголовнішого церковного сановника в Україні.
У вересні 1984 року у Корецькому Свято - Троїцькому жіночому монастирі відзначали день ангела ігумені Наталії. На святкування приїхав митрополит Філарет, але не сам. Разом з ним прибула його дружина Євгенія Петрівна Радіонова, яку він видавав за рідну сестру, троє його дітей і улюбленець - собачка пікинес.
Власне, через сімейство з собачкою у ігумені Наталії, яка чітко знала своє місце, а також розуміла, як себе мають вести ті, хто прирік своє життя Богу, прийнявши монашеський постриг, виникла суперечка.
Як розповідають свідки, це був не просто словесний конфлікт. Філарет категоричне відкидав зауваження ігумені про поведінку його та його родини у стінах монастиря та пригрозив навіть закрити монастир, якщо ігуменя не вгамується.
Розлючений Філарет, навіть не посвяткувавши, покинув обитель.
Ігуменя, розуміючи, що їй цей конфлікт не подарують, напряму вийшла на нині покійного Патріарха Московського Пимена (Ізвєкова), розповіла про ситуацію та в обхід Київської митрополії отримала ставропігію.
Від дзвінка ігумені до надання ставропігії - лише одна ніч. Тобто, коли Філарет Денисенко повернувся у Київ та прийшов у митрополію - його повноваження вже не розповсюджувались на Корецький монастир.
Ось так гріховне життя одніє людини, може змінити долю монастиря з багатовіковою історією.
Пи.Си. Хай отці виправлять, я не маю духовної освіти. Але десь читала, що зазвичай ставропігію дають лише чоловічим монастирям.

Справедливость не по ярлыкам

В Украине все чаще вместо доказательств используют ярлыки. Одних клеймят за принадлежность, другим прощают предательство. Когда закон становится избирательным, справедливость превращается в инструмент давления, а не защиты.

В СВОРОВАННОМ ХРАМЕ В РАЙ НЕ ПОПАДЕШЬ

Эта фраза — не риторика, а нравственное утверждение: невозможно искать спасение там, где попраны заповеди. Слова «В сворованном храме в рай не попадёшь» напоминают, что святыня не может быть присвоена силой, ведь то, что освящено молитвой и любовью, не принадлежит человеку, а Богу.

Когда святыню превратили в пепел

Храм взорвали, чтобы стереть следы грабежа. Немцы знали время подрыва — и сняли всё на плёнку. Через десятилетия хроника всплыла вновь — чтобы сказать правду за тех, кого пытались заставить молчать.

От молитвы к менеджменту: в Лавре – новые «образовательные программы»

Пока в Лавре ищут «сакральное сердце Украины», древняя святыня превращается в площадку экспериментов: теперь здесь предлагают «уникальные» курсы по маркетингу.

Быть собой, когда все сошли с ума: сила совести и веры

Мы живем в мире, где зло называют добром, а ложь — правдой. Те, кто потеряли совесть, пытаются учить нас морали. Но даже когда мир вокруг сводит правду к безумию, важно не предавать Бога, свою совесть и человечность. Потому что истина — не там, где большинство, а там, где правда и Бог.

Рождество без каникул

Школьные каникулы в Ровно завершатся именно на праздник Рождества по Юлианскому календарю. Для многих семей это означает возвращение к учебе вместо совместного празднования важного духовного праздника.