Після хресної ходи хворих з вірусом не зафіксовано
Крестный ход. Фото: Facebook
Часу на роздуми – вагон) Читаю, аналізую, думаю і от що оце таке собі о 12 годині ночі надумала. Хресні ходи у Неділю Торжества Православ’я пройшли майже по всій Україні. Найбільшої критики зазнали хрестоходці з Вінниці та Рівненщини. Коментарі під новинами про цю подію вражали неабиякою жорстокістю, агресією, ненавистю, люди не підбирали слів, щоб образити вірян, своїх співвітчизників, котрі взяли участь у Хресних ходах. Топ темою агресивних закидів було те, що саме ті, хто молитовно у цей день доєднався до Торжества, розносять короновірус, не дбаючи про безпеку інших. Минуло 14 днів ( це інкубаційний період ) і на Рівненщині, як і на Вінничині хворих з вірусом не зафіксовано, і Слава Богу! Однак досі не можу зрозуміти, чом наш народ так прагне зла.
Читайте также
Кризис, который способен изменить церковную жизнь навсегда
Потеря храмов, служение в домах и разрушение привычной церковной жизни многим кажутся катастрофой . Однако история христианства показывает, что именно через гонения Церковь нередко возвращалась к своим истокам.
Молитва как путь любви
Молитва - это возможность взглянуть на себя, свою жизнь и мир вокруг глазами Бога.
О «своём» Боге по обе стороны войны
Два похожих «чуда» — и два противоположных вывода о Боге. О том, как вера превращается в аргумент в пользу своей стороны.
О духовном призвании и «адвокатах дьявола» в церковных одеждах
На просторах Facebook гуляет обращение в защиту администрации территориального медицинского объединения Запорожья, которая потребовала от общин храмов, расположенных на их территории, освободить занимаемые площади, объясняя это производственной необходимостью.
Три года спустя: новые попытки передела церковного пространства
Спустя три года после событий в Лавре звучат новые призывы к пересмотру договоров с УПЦ и передаче монастырей ПЦУ