Для християн літургія – спілкування з Богом, а не перегляд вистави онлайн

В храме. Фото: Facebook

Сьогодні проблема короновірусу торкнулася усіх сфер нашого життя. Це новина і тема номер один. Не оминула вона жодної із сфер. Вірус став інформаційно не менш ворожим, ніж біологічно. На ньому почали спекулювати, використовувати в ідеологічних цілях. Крізь всюди проповідувану емпатію та толерантність показала свої зуби злоба і ненависть.

Незрозуміло чому у всіх гріхах знову звинуватили церкву. По телевізору та всіх можливих засобах інформації постійно йде психологічна атака вірян та духовенства. Сходити в храм, помолитись, чи приступити до таїнств – прирівнюється мало не до терористичного акту, мета якого підрив здоров’я нації. Схаменіться люди! Про що йде мова? Яка здорова духовно та психічно людина може в це повірити?

Літургія була споконвіків, і не було дня щоб вона не звершувалась. Існує християнське предання, що коли припинять літургію – кінчиться цей вік. Для християнина літургія - це спілкування з Богом, а не перегляд вистави онлайн. Таїнства може звершувати лише священник по церковному чину. Залишитись без причастя – духовна смерть. Люди в церкві моляться про мир, здоров’я і благі дні всього світу. Повірте мені, ці прості люди далекі від політики і будь-якої вигоди. Серед них багато (навіть дуже) лікарів, вчителів, викладачів. Так, кожен має право на свободу совісті та віросповідання. Але чим далі, тим більше ця свобода меншає, відступаючи місце диктатурі.

Найбільше образливих коментарів з’являється під час богослужінь. Людина, яка вірить в Бога по-справжньому, приймає причастя - не може такого писати. Віряни моляться, а псевдохристияни та атеїсти бризкають своєю злобою, готові їх знищити чи розп’ясти . Тимчасом як шашлички з горілочкою та пивом викликають більш мирні відгуки. Тут свіже повітря, сонце, вирощування оптимізму. І це в православний піст! Багато хто переконаний, що цей вірус горілки більш боїться ніж віри. Де совість? Де мораль? Скупчення людей в магазинах, і те що вони беруть руками продукти в супермаркетах, які перед тим розглядав хтось інший, не проблема – там все нормально. А православні, навіть в масках, на відстані 3 метри один від одного всіх дратують.

Чому це образливо? Так, сьогодні атеїзм, неоязичество та різні новітні світоглядні вчення більш зрозумілі масі… Але Україна з давніх давен була православною державою, колискою православ’я, де просіяли тисячі святих. Тому нестерпно боляче дивитися на теперішню ситуацію.

Дорогі віряни та отці, моліться за нас грішних! Щоб Бог дарував нам здоров’я, розум та мудрість!

Я православний! Віра наша, віра славна, наша віра Православна! З нами Бог і з нами правда!

Читайте также

Справедливость не по ярлыкам

В Украине все чаще вместо доказательств используют ярлыки. Одних клеймят за принадлежность, другим прощают предательство. Когда закон становится избирательным, справедливость превращается в инструмент давления, а не защиты.

В СВОРОВАННОМ ХРАМЕ В РАЙ НЕ ПОПАДЕШЬ

Эта фраза — не риторика, а нравственное утверждение: невозможно искать спасение там, где попраны заповеди. Слова «В сворованном храме в рай не попадёшь» напоминают, что святыня не может быть присвоена силой, ведь то, что освящено молитвой и любовью, не принадлежит человеку, а Богу.

Когда святыню превратили в пепел

Храм взорвали, чтобы стереть следы грабежа. Немцы знали время подрыва — и сняли всё на плёнку. Через десятилетия хроника всплыла вновь — чтобы сказать правду за тех, кого пытались заставить молчать.

От молитвы к менеджменту: в Лавре – новые «образовательные программы»

Пока в Лавре ищут «сакральное сердце Украины», древняя святыня превращается в площадку экспериментов: теперь здесь предлагают «уникальные» курсы по маркетингу.

Быть собой, когда все сошли с ума: сила совести и веры

Мы живем в мире, где зло называют добром, а ложь — правдой. Те, кто потеряли совесть, пытаются учить нас морали. Но даже когда мир вокруг сводит правду к безумию, важно не предавать Бога, свою совесть и человечность. Потому что истина — не там, где большинство, а там, где правда и Бог.

Рождество без каникул

Школьные каникулы в Ровно завершатся именно на праздник Рождества по Юлианскому календарю. Для многих семей это означает возвращение к учебе вместо совместного празднования важного духовного праздника.