Парадокс часу у храмі
Иллюстративное фото. Facebook Вениамин Погребной
500 гривень стають мізерною сумою, якщо ми йдемо до супермаркету, і сумою величезною, якщо ми віддаємо їх до церкви.
Ми намагаємося зайняти передній ряд на концерті та задній – у церкві.
Ми віримо інтернету, але маємо сумніви у Біблії.
Жарти в мережах поширюються як вогонь, але, отримавши слова про Бога, ми не пересилаємо їх нікому.
Якось пізно ввечері молодик повертався з церкви, коли бандити влаштували перестрілку посеред вулиці, і шалена куля потрапила до цього перехожого. Люди подумали, що він убитий, але куля потрапила до Біблії, яку він ніс під курткою. Він відкрив пробиту Біблію - куля застрягла на вірші псалма: «Падуть біля тебе тисяча і десять тисяч праворуч тебе, але до тебе не наблизиться" (Пс. 90:7).
Чому ми спимо на молитві, але бадьорі на тригодинному фільмі?
Чому кількість парафіян храмів зменшується, а бари, клуби та інші розважальні місця переповнені?
Чому люди обожнюють кумирів, а не свого Творця?!
Хтось мудрий.
Читайте также
Я, наверное, не то Евангелие читаю…
Потому что когда слышу, как о Церкви сегодня говорят некоторые люди, которые считают себя православными, — ловлю себя на мысли, что, наверное, у меня другое Евангелие.
Як можна увірватися в Храм, де звершувалася Літургія?
Як можна прийти із натовпом, із криком і злом — туди, де Священник виносив Святе Причастя? Туди, де сходив Дух Святий?
«Вот такой у нас Бог, понимаете? Вот такой!!!»
Каждый раз в Великую Пятницу я задаюсь таким вот вопросом: А зачем Он по Воскресении снова пошел к апостолам? Зачем? Почему Он не пошел к другим?
Мерзко злорадствовать об обстрелах домов и больниц, прикрываясь «ответом»
"Ответка", о которой говорят некоторые, должна быть адресована не только непосредственным исполнителям этих чудовищных преступлений, но и всем тем, кто разжигает ненависть между людьми.
Власти Украины действуют против Церкви по лекалам большевиков
Украинские власти вновь действуют по лекалам советских предшественников 1920-х и рубежа 1950-1960-х годов.