Хочу подякувати Богові просто за те, що ви є!
Почаевская лавра. Фото: скриншот видео YouTube-канала «Свято-Успенская Почаевская Лавра»
Був сьогодні у Почаєві. Як завжди, тисячі вірян зʼїхалися вшанувати преподобного Іова, ігумена Почаївського. Думаю, нам треба уважно пригадати віхи його благочестивого життєвого подвигу, вони нам усім обовʼязково знадобляться у сьогоднішніх реаліях церковного життя. Глибока віра, мужність і стійкість на її захисті, і наполегливість у власних зусиллях при Божій допомозі. Всі ці риси були притаманні преподобному Іову, але їх відблиск сьогодні також яскраво світився в очах наших чисельних вірян, які прибули на свято на Почаївську гору.
Але найбільше мене приємно вразило те, що серед паломників було чимало наших хмельничан та вірян з усієї єпархії. «Ми з Хмельницького, а ми зі Старокостянтинова» - з такими словами підходили до мене чоловіки, жінки та діти. А інші з людського натовпу вигукували: «Дивіться, це наш Хмельницький Владика».
І я хочу сьогодні подякувати за цю радість молитовного спілкування усій нашій Хмельницькій пастві. Подякувати за ваше неприховане благочестя, людську щирість і християнську любов, за стійкість у нашій прабатьківській вірі та відданість Церкві, за ваші посмішки і сльози. Подякувати Богові просто за те, що ви є!
Читайте также
Ханукия в Украине: не традиция, а новая публичная реальность
В Украине ханукия исторически не была традицией, но сегодня ее все чаще устанавливают при участии властей
О двойных стандартах и избирательности церковных традиций
Уже не впервые украинское информационное пространство взрывается дискуссиями вокруг церковных обычаев. Особенно тогда, когда слова и дела духовных лидеров начинают расходиться.
Алогичность любви
Поступки истинной любви не поддаются логике: они следуют сердцу, жертвуют собой и отражают евангельскую сущность Христа.
Справедливость не по ярлыкам
В Украине все чаще вместо доказательств используют ярлыки. Одних клеймят за принадлежность, другим прощают предательство. Когда закон становится избирательным, справедливость превращается в инструмент давления, а не защиты.
В СВОРОВАННОМ ХРАМЕ В РАЙ НЕ ПОПАДЕШЬ
Эта фраза — не риторика, а нравственное утверждение: невозможно искать спасение там, где попраны заповеди. Слова «В сворованном храме в рай не попадёшь» напоминают, что святыня не может быть присвоена силой, ведь то, что освящено молитвой и любовью, не принадлежит человеку, а Богу.
Когда святыню превратили в пепел
Храм взорвали, чтобы стереть следы грабежа. Немцы знали время подрыва — и сняли всё на плёнку. Через десятилетия хроника всплыла вновь — чтобы сказать правду за тех, кого пытались заставить молчать.