Хочу подякувати Богові просто за те, що ви є!

Почаевская лавра. Фото: скриншот видео YouTube-канала «Свято-Успенская Почаевская Лавра»

Був сьогодні у Почаєві. Як завжди, тисячі вірян зʼїхалися вшанувати преподобного Іова, ігумена Почаївського. Думаю, нам треба уважно пригадати віхи його благочестивого життєвого подвигу, вони нам усім обовʼязково знадобляться у сьогоднішніх реаліях церковного життя. Глибока віра, мужність і стійкість на її захисті, і наполегливість у власних зусиллях при Божій допомозі. Всі ці риси були притаманні преподобному Іову, але їх відблиск сьогодні також яскраво світився в очах наших чисельних вірян, які прибули на свято на Почаївську гору.

Але найбільше мене приємно вразило те, що серед паломників було чимало наших хмельничан та вірян з усієї єпархії. «Ми з Хмельницького, а ми зі Старокостянтинова» - з такими словами підходили до мене чоловіки, жінки та діти. А інші з людського натовпу вигукували: «Дивіться, це наш Хмельницький Владика».

І я хочу сьогодні подякувати за цю радість молитовного спілкування усій нашій Хмельницькій пастві. Подякувати за ваше неприховане благочестя, людську щирість і християнську любов, за стійкість у нашій прабатьківській вірі та відданість Церкві, за ваші посмішки і сльози. Подякувати Богові просто за те, що ви є!

Читайте также

Відповідь мовчанням сильніша ситуативних аргументів. 

Будьмо багатослівними своїми вчинками, поступками та подвигами, а не вивіреними термінами. 

Десятинный монастырь для верующих не «незаконный МАФ», а храм

Какое значение это событие будет иметь в дальнейшем у верующих и священства УПЦ для определения их отношения к центральным властям и к ПЦУ в целом?

Что я здесь делаю? Неделя о блудном сыне

Господи, пусть этот вопрос прозвучит в сердцах тех, кто этой ночью нажимает на кнопку "пуск", и все дети доживут до утра…

Молчать нельзя, когда хулят Бога

В любой дискуссии нужны аргументы, а не эмоции. А вера не имеет доказательств. Это опыт, который у каждого индивидуальный.

Рассказ Александра Ужанкова о чуде святителя Феодосия Черниговского

Летом 1962 года мне исполнилось семь лет, и я очень хотел поскорее пойти в школу.

Почему надо кошмарить народ, когда он молится за наших воинов?

Не понимаю логики руководителей.