Чи страшні для Церкви сьогоднішні відкрито злочинні дії проти УПЦ? Ні!
Молитва верных УПЦ у здания суда в Киеве. Фото: Татьяна Царук
Це промовисте фото зроблене вчора, 10 серпня, під судом у Києві, де судді, якраз в той момент, приймали незаконні рішення забрати Лавру в УПЦ, вигнати монахів з їхнього дому.
Був період в історії УПЦ, коли після років безбожної влади й тотальної бездуховності, Церкві почали повертати все, що колись у неї було забране. Храми, монастирі, корпуси. Віруючи люди з руїн відбудовували святі місця, часто на місці храмів були клуби, часто взагалі смітники і запустіння...
Пройшло зовсім мало років, і наші святині засяяли у величній красі, монастирі наповнились насельниками, храми – вірянами, відновили роботу духовні училища, семінарії, створились організації у підтримку Церкви. Православʼя в Україні встало з колін, бо як інакше?! Україна жива завдяки православ'ю, це душа нашого богобоязного народу!
Чи страшні для Церкви сьогоднішні відкрито злочинні дії проти УПЦ? Ні. В такі часи віра очищається, крепне, міцніє. Є лише одна умова, в контексті цих подій, яка несе загрозу для Церкви. Це якщо люди стануть черствими, здадуться, вирвуть віру зі свого життя, як щось таке, що приносить суцільний негатив і проблеми.
І зараз я звертаюся до тебе, того, який втомився від несправедливості, можливо навіть почав впадати у відчай, опускати руки…
Я - православна, вірянка найбільшої християнської конфесії в Україні. Моя віра, віра на котрій побудована історія моєї держави, завжди піднімала з колін народ, завжди надихала на перемогу. І так буде сьогодні. Ці безумні часи пройдуть, все забране у Церкви - буде їй повернуте! Знай, що ми разом з тобою ще поїдемо відбудовувати Святогірську лавру, допомагатимемо іншим постраждалим громадам УПЦ.
В наших монастирях знайдуть прихисток всі, люди, які шукають полегшення душі. Можливо, ми зможемо створити більше монастирів такого типу як в Банченах, щоб в нашій Україні взагалі не було сиріт, у всіх була сімʼя.
Ми зможемо це і навіть більше, просто не падай духом, йди поруч: ти біля мене, я – біля тебе, а з нами поряд – мільйони таких же як ми - православних українців, вірян УПЦ!
Читайте также
Ханукия в Украине: не традиция, а новая публичная реальность
В Украине ханукия исторически не была традицией, но сегодня ее все чаще устанавливают при участии властей
О двойных стандартах и избирательности церковных традиций
Уже не впервые украинское информационное пространство взрывается дискуссиями вокруг церковных обычаев. Особенно тогда, когда слова и дела духовных лидеров начинают расходиться.
Алогичность любви
Поступки истинной любви не поддаются логике: они следуют сердцу, жертвуют собой и отражают евангельскую сущность Христа.
Справедливость не по ярлыкам
В Украине все чаще вместо доказательств используют ярлыки. Одних клеймят за принадлежность, другим прощают предательство. Когда закон становится избирательным, справедливость превращается в инструмент давления, а не защиты.
В СВОРОВАННОМ ХРАМЕ В РАЙ НЕ ПОПАДЕШЬ
Эта фраза — не риторика, а нравственное утверждение: невозможно искать спасение там, где попраны заповеди. Слова «В сворованном храме в рай не попадёшь» напоминают, что святыня не может быть присвоена силой, ведь то, что освящено молитвой и любовью, не принадлежит человеку, а Богу.
Когда святыню превратили в пепел
Храм взорвали, чтобы стереть следы грабежа. Немцы знали время подрыва — и сняли всё на плёнку. Через десятилетия хроника всплыла вновь — чтобы сказать правду за тех, кого пытались заставить молчать.