З початку переслідування УПЦ ми не отримали жодної визначної перемоги на фронті

Власть преследует Церковь. Фото: УПЦ

Один розвідник ЗСУ (більше 20 років військовий) у розмові зі мною сказав так: "З моменту початку жорсткого переслідування і наклепів на УПЦ ми не отримали жодного стратегічного просування і жодної визначної перемоги. Тільки дурні у владі цього не помічають. Пішли проти Церкви Христової і маємо тепер тупотіння на місці, а то і гірше.. Поки країну не ділили за релігійною ознакою, доти і могли похвалитися дивними успіхами, як-от звільнення Херсону чи Харківської області. А тепер пшик."

Якщо завтра нащадки комуністів, нові сталіністи та ленінці таки проголосують за заборону УПЦ, мільйони українців втратять своє право на вільне сповідування своєї віри. Ми скотимося у гнилу радянщину, хоча ми туди котимося вже чимало часу.

Завтрашній день покаже чи відрізняємося ми хоч трохи від РФ. Якщо проголосують - то тим самим підтвердять, що всі вони мислять так само, як Путін і ті, що з ним.

Чи буде тоді причина у вірянина УПЦ боротися за таку владу? Чи нам чекати ще одного великого розсіяння українців по світу подалі і від тероризму РФ і від безумства місцевих князьків?

Все можливе.

О двойных стандартах и избирательности церковных традиций

Уже не впервые украинское информационное пространство взрывается дискуссиями вокруг церковных обычаев. Особенно тогда, когда слова и дела духовных лидеров начинают расходиться.

Алогичность любви

Поступки истинной любви не поддаются логике: они следуют сердцу, жертвуют собой и отражают евангельскую сущность Христа.

Справедливость не по ярлыкам

В Украине все чаще вместо доказательств используют ярлыки. Одних клеймят за принадлежность, другим прощают предательство. Когда закон становится избирательным, справедливость превращается в инструмент давления, а не защиты.

В СВОРОВАННОМ ХРАМЕ В РАЙ НЕ ПОПАДЕШЬ

Эта фраза — не риторика, а нравственное утверждение: невозможно искать спасение там, где попраны заповеди. Слова «В сворованном храме в рай не попадёшь» напоминают, что святыня не может быть присвоена силой, ведь то, что освящено молитвой и любовью, не принадлежит человеку, а Богу.

Когда святыню превратили в пепел

Храм взорвали, чтобы стереть следы грабежа. Немцы знали время подрыва — и сняли всё на плёнку. Через десятилетия хроника всплыла вновь — чтобы сказать правду за тех, кого пытались заставить молчать.

От молитвы к менеджменту: в Лавре – новые «образовательные программы»

Пока в Лавре ищут «сакральное сердце Украины», древняя святыня превращается в площадку экспериментов: теперь здесь предлагают «уникальные» курсы по маркетингу.