Я прихожу щоночі, щоб вичитати правило до служіння Божественної літургії...

Церковная свеча. Фото : Православие.ру

Ця історія сталася зі священиком в одній з наших єпархій на Півдні України. Це було вже в нові часи, трохи більше 6 років тому.

Так ось.

Одного пізнього вечора, а було вже близько опівночі, до священника зателефонували прихожани і попросили причастити їхню бабусю, яка була у важкому стані і рідні боялися, що вона не доживе до ранку. Причастити помираючу чи важкохвору людину, в який би час дня чи ночі така потреба не виникла б, є обов'язковим для кожного священика.

Поклавши слухавку, отець швиденько одягнувся, сів у авто і поїхав у храм, щоб взяти Святі Дари для причастя.

Зайшовши у вівтар, батюшка поклав перед престолом три земних поклони, як належить, і вже почав знімати скляний ковпак з дарохранительниці, де знаходяться Святі Дари. Аж раптом, батюшка чує, що позаду нього хтось стоїть і дихає.

І далі розповідь самого священика, як мені її переказали:

«Я повільно обернувся і побачив перед собою священника у повному священницькому облаченні. Він стояв і дивився на мене.

Вигляд священника в облаченні був не таким, як ми звикли бачити людину в нашому реальному житті. Його вигляд був ніби проекторним, як силует. Я злякався.

- Хто Ви? - запитую.

- Я священник такий-то (і називає своє ім'я), - відповів силует.

- Ви не біс?

- Ні!

І тут в мене в голові промайнули слова: Вірую у Господа Ісуса Христа! І я сказав їх вголос:

- Вірую в Господа Ісуса Христа!

Силует священника теж сказав:

 - І я вірую в Господа Ісуса Христа!

- Йому Єдиному служу і поклоняюся! - продовжив я.

- І я Йому Єдиному служу і поклоняюся! - повторив за мною силует священника і перехрестився.

- Так хто Ви? - знову запитую його, - і що Ви тут робите?

- Я такий-то священик, служив у цьому храмі майже 100 років назад, похоронений я за вівтарем храму.

«Дійсно! - подумав я, - є така могила в нас на території храму з ім’ям цього священника».

- Так, а чого Ви сьогодні тут? - питаю.

- Я не тільки сьогодні тут, я приходжу сюди кожної ночі для того, щоб вичитувати правило до Причастя. Під час свого земного життя я часто дозволяв собі звершувати Божественну літургію без належного приготування до неї. Я не завжди вичитував правило (молитви) до Причастя і дерзав звершувати Літургію у такому стані. Після смерті Господь помилував мене і дозволив мені бути на окраїні райських обителей, але я маю послух від Бога: кожної ночі я прихожу сюди, на місце мого священицького служіння для того, щоб вичитати правило до служіння Божественної літургії».

Сказати, що батюшка, який слухав цю розповідь, був шокований, напевне, означає не сказати нічого. А священник, що явився йому із загробного світу, на завершення додав:

- Я щоночі тут, якщо хочеш, то приходь, можемо поспілкуватися.

Після цих слів він зник.

Прийшовши до тями від побаченого й почутого, той батюшка пішов серед ночі причащати хвору бабусю ...переосмислюючи, напевне, і своє священницьке служіння ...

Читайте также

Немного о календарях

1 января 709 года от основания Рима, что соответствует 45 году до Рождества Христова или «нашей эры», на територии Римской империи был введён новый Юлианский календарь.

«Рождественский огонь»

Президент Зеленский, поздравляя 24 декабря украинцев с наступающим праздником Рождества Христова, затронул при этом и «календарный вопрос».

Різдво, яке мало б об’єднувати, стало приводом для розділення

У своєму різдвяному вітанні президент Зеленський вкотре наголосив, що Різдво об’єднує українців. Проте чи справді це так? 

Церковь есть – единство в Любви Бога и человека

Любая церковная структура является Церковью Христовой лишь в той мере, в какой Ее члены (клирики и лаики) сохранили в себе незамутненным Образ Божий.

По украинскому законодательству св. Николай был бы привлечен по 3 статьям

Осторожнее пойте традиционную песню «Ой, хто-хто Миколая любить».

Хто зацікавлений у реалізації святотатства в Лаврi?

Як і у всякій справі, тут проглядаються інтереси замовників, підрядників і виконавців.