А тепер тут телевізійні екрани-плазми замість ікон...

Трапезный храм. Фото: Сайт Президента

Мережею поширили фото храму преподобних Антонія і Феодосія на території Києво-Печерської Лаври. А саме з його трапезної палати - теж частини будівлі. Яка тривалий час не використовувалася як трапезна, а як частина храму. Тут донедавна молилися, сповідалися. А тепер тут телевізійні екрани-плазми замість ікон по обидві сторони спереду і навіть між вікнами збоків. Таке враження, що це зробили для слабочуючих і недобачаючих. Виглядає як репліка замість ікон. Власне кажучи, тут неперевершений храмовий розпис як і в головній частині споруди. Це частина храму, яку позакривали агіт-відео засобами й прожекторами для незрозумілих «ефектних» підсвіток. Повний несмак, як на мене.

Не хотів писати сьогодні нічого. Стільки болю й без того. Але, панове, на що ви перетворюєте не свій, а Божий храм? Вже навіть капелан ПЦУ, не стерпів цього і назвав вас обновленцями, які дуже буквально розуміють поняття «трапезний храм».
Отож. Даний Храм Божий і його частина (трапезна палата) - це духовно-культурна православна пам’ятка України. Розписана козацьким нащадком - Іваном Їжакевичем для Бога, Лаври і Українського народу. Він же, закінчивши навчання у лаврській іконописній школі, промовив - що хотів би з вдячності, послужити святій лаврі навіть за безкоштовно. І його розписи храму представляють неперевершений геній українського мистецтва. Зарубіжні дизайнери, художники, архітектори, мистецтвознавці в захваті від цих розписів, комплексу інтер‘єрних рішень та оздоб. Але комусь хочеться з храму зробити актовий зал. Ви вже показали на що ви його перетворили.

Івана Їжакевича названо графіком української історії. Він любив простих людей зображати, козаків, історичні події та життя людей. На жаль, не знаю де купити книгу про нього і його творчість. Мабуть немає такої. Хоч погляньте, хто буває у Лаврі на ці розписи. На єгипетську стилізацію в певних місцях. На листки латаття в оздобі храму - зліва й справа за великими тепер екранами. Його шрифти зауважте. На святі ікони преподобних печерських що між плазмами...
І Ви зрозумієте де Україна і слава її.
Повага військовим ЗСУ.
І Боже - Богові!

Читайте также

Рождество или день программиста: о вере, выборе и ответственности

7 января для многих — не просто дата в календаре, а вопрос веры и личного выбора. Попытка придать этому дню новый смысл заставляет задуматься, без чего человеку действительно трудно жить.

Ханукия в Украине: не традиция, а новая публичная реальность

В Украине ханукия исторически не была традицией, но сегодня ее все чаще устанавливают при участии властей

О двойных стандартах и избирательности церковных традиций

Уже не впервые украинское информационное пространство взрывается дискуссиями вокруг церковных обычаев. Особенно тогда, когда слова и дела духовных лидеров начинают расходиться.

Алогичность любви

Поступки истинной любви не поддаются логике: они следуют сердцу, жертвуют собой и отражают евангельскую сущность Христа.

Справедливость не по ярлыкам

В Украине все чаще вместо доказательств используют ярлыки. Одних клеймят за принадлежность, другим прощают предательство. Когда закон становится избирательным, справедливость превращается в инструмент давления, а не защиты.

В СВОРОВАННОМ ХРАМЕ В РАЙ НЕ ПОПАДЕШЬ

Эта фраза — не риторика, а нравственное утверждение: невозможно искать спасение там, где попраны заповеди. Слова «В сворованном храме в рай не попадёшь» напоминают, что святыня не может быть присвоена силой, ведь то, что освящено молитвой и любовью, не принадлежит человеку, а Богу.