А тепер тут телевізійні екрани-плазми замість ікон...

Трапезный храм. Фото: Сайт Президента

Трапезный храм. Фото: Сайт Президента

Мережею поширили фото храму преподобних Антонія і Феодосія на території Києво-Печерської Лаври. А саме з його трапезної палати - теж частини будівлі. Яка тривалий час не використовувалася як трапезна, а як частина храму. Тут донедавна молилися, сповідалися. А тепер тут телевізійні екрани-плазми замість ікон по обидві сторони спереду і навіть між вікнами збоків. Таке враження, що це зробили для слабочуючих і недобачаючих. Виглядає як репліка замість ікон. Власне кажучи, тут неперевершений храмовий розпис як і в головній частині споруди. Це частина храму, яку позакривали агіт-відео засобами й прожекторами для незрозумілих «ефектних» підсвіток. Повний несмак, як на мене.

Не хотів писати сьогодні нічого. Стільки болю й без того. Але, панове, на що ви перетворюєте не свій, а Божий храм? Вже навіть капелан ПЦУ, не стерпів цього і назвав вас обновленцями, які дуже буквально розуміють поняття «трапезний храм».
Отож. Даний Храм Божий і його частина (трапезна палата) - це духовно-культурна православна пам’ятка України. Розписана козацьким нащадком - Іваном Їжакевичем для Бога, Лаври і Українського народу. Він же, закінчивши навчання у лаврській іконописній школі, промовив - що хотів би з вдячності, послужити святій лаврі навіть за безкоштовно. І його розписи храму представляють неперевершений геній українського мистецтва. Зарубіжні дизайнери, художники, архітектори, мистецтвознавці в захваті від цих розписів, комплексу інтер‘єрних рішень та оздоб. Але комусь хочеться з храму зробити актовий зал. Ви вже показали на що ви його перетворили.

Івана Їжакевича названо графіком української історії. Він любив простих людей зображати, козаків, історичні події та життя людей. На жаль, не знаю де купити книгу про нього і його творчість. Мабуть немає такої. Хоч погляньте, хто буває у Лаврі на ці розписи. На єгипетську стилізацію в певних місцях. На листки латаття в оздобі храму - зліва й справа за великими тепер екранами. Його шрифти зауважте. На святі ікони преподобних печерських що між плазмами...
І Ви зрозумієте де Україна і слава її.
Повага військовим ЗСУ.
І Боже - Богові!

Читайте также

Робот Епифаний

Картинка задумывалась довольно красивая. А получилась откровенно нелепая.

Я, наверное, не то Евангелие читаю…

Потому что когда слышу, как о Церкви сегодня говорят некоторые люди, которые считают себя православными, — ловлю себя на мысли, что, наверное, у меня другое Евангелие.

Як можна увірватися в Храм, де звершувалася Літургія?

Як можна прийти із натовпом, із криком і злом — туди, де Священник виносив Святе Причастя? Туди, де сходив Дух Святий?

«Вот такой у нас Бог, понимаете? Вот такой!!!»

Каждый раз в Великую Пятницу я задаюсь таким вот вопросом: А зачем Он по Воскресении снова пошел к апостолам? Зачем? Почему Он не пошел к другим?

Куда плывем?

Немного общих мыслей о будущем Православия в Украине.

Мерзко злорадствовать об обстрелах домов и больниц, прикрываясь «ответом»

"Ответка", о которой говорят некоторые, должна быть адресована не только непосредственным исполнителям этих чудовищных преступлений, но и всем тем, кто разжигает ненависть между людьми.