Владика Сергій - архіпастир не з книжок, а з реального життя

Митрополит Тернопольский и Кременецкий Сергий. Фото:  Facebook Николай Данилевич

Митрополит Тернопольский и Кременецкий Сергий. Фото: Facebook Николай Данилевич

 

Вважаю, що це велике благословення Боже, що наша Церква має такого архієрея. Владика викладав в нас в Почаївській духовній семінарії пастирське богослов’я. Його лекції ми слухали в абсолютній тишині, боячись пропустити хоча б одне слово. Владика говорив тихо, але натхненно, лагідно твердо, і якось так, що всі його слова закарбовувалися в наших серцях. І ми ловили його слова. Владика - архіпастир не з книжок, а з реального монастирського і парафіяльного життя.

Ми з ним їздили по парафіях, (я співав у семінарському хорі), бачили реальне парафіяльне життя. Навчалися не лише по книгах, а з прикладу владики Сергія.

Вітаємо владику Сергія і бажаємо ще многих, благих і плодотворних літ достойного святительства, щоб владика своїм прикладом й надалі свідчив своїм служінням і своїм словом всім нам - і священнослужителям і мирянам, як потрібно служити й жити!

Дивлячись на служіння владики Сергія, стає краще зрозуміло, що мав на увазі святий апостол Павло, коли наставляв свого учня Тимофія:

«Образ буди верным словом, житием, любовью, духом, верою, чистотою» (1Тим. 4,12).

 

Читайте также

Кто спасется?

Храм воспринимался, как святыня, если находился у хуту, и становился «обителью скверны», если там укрывались тутси. Разрушение церквей, где укрывались беженцы, воспринималось как уничтожение Содома и Гоморры.

Про провокацію проти Митрополита Онуфрія у Хмельницькому

Молоді люди, замість проявити себе у захисті своєї землі на передовій (де несуть службу і гинуть віряни УПЦ), обливають хрест — святиню християнського світу — свинячою кров’ю.

Боль как дар Божий

Совершенно непривычный взгляд на боль попался у доктора Пола Бренда.

В одну мить ми стаємо "московськими попами". "агентами кремля", "ворогами"

Знаходиться сто "законних" приводів засудити, вислати в московію, вигнати з рідної землі, з рідного храму...

Про вишиванку — без пафосу, але з любов’ю

Я люблю вишиванку. Не тому, що так треба. Не заради фото у стрічці. А тому що вона — частина мого життя, мого роду, мого серця.

Робот Епифаний

Картинка задумывалась довольно красивая. А получилась откровенно нелепая.